И полетим... - София Ротару

Намеки не нужны и бесполезны звуки,

Когда одна душа пришла к другой душе.

Припев:

И полетим на белых крыльях туда, где осень на заре

В своих лучах под звездной пылью

Сожгла весь мир в одном костре.

И полетим, роняя тени куда-то вдаль, за облака,

И виноват ни день осенний, а эти слезы на щеках.

2 куп:

Неважно кто придет и кто задует свечи.

Наш замок опустел: в нем некому рыдать.

Моя душа к твоей прильнет и станет легче

Нам вместе до весны пол жизни переждать.

Припев:

И полетим на белых крыльях туда, где осень на заре

В своих лучах под звездной пылью

Сожгла весь мир в одном костре.

И полетим, роняя тени куда-то вдаль, за облака,

И виноват ни день осенний, а эти слезы на щеках.

Натяки не потрібні і некорисні звуки,

Коли одна душа прийшла до другої душі.

Приспів:

І полетимо на білих крилах туди, де осінь на зорі

У своїх променях під зоряним пилом

Спалила весь світ в одному вогнищі.

І полетимо, гублячи тіні кудись у далечінь, за хмари,

І винен ні день осінній, а ці сльози на щоках.

2 куп:

Неважливо хто прийде і хто задує свічки.

Наш замок спорожнів: у ньому нікому плакати.

Моя душа до твоєї прильне і стане легше

Нам разом до весни стать життя перечекати.

Приспів:

І полетимо на білих крилах туди, де осінь на зорі

У своїх променях під зоряним пилом

Спалила весь світ в одному вогнищі.

І полетимо, гублячи тіні кудись у далечінь, за хмари,

І винен ні день осінній, а ці сльози на щоках.