Разум когда-нибудь победит - Смысловые Галлюцинации

Путь из точки до вечности,

Слова не считаются.

Болезнь безупречности

От неё и спиваются.

Красота предсказуема.

Злость обоснована.

Я думал, всё кончилось,

Но опять все по- новому.

Разум когда-нибудь победит.

Что-то заставит взять себя в руки.

Я зря на небо грешил.

Оно не скучает- оно умирает со скуки.

Я же знал, что всё этим кончится-

Со всеми случается.

Всему цена одиночество-

Иначе не получается.

Страшно от слабости,

Страшно проснуться.

Счастье без крайности.

Мне бы к ней прикоснуться.

Разум когда-нибудь победит.

Что-то заставит взять себя в руки.

Я зря на небо грешил.

Оно не скучает- оно умирает со скуки.

Разум когда-нибудь победит.

Что-то заставит взять себя в руки.

Я зря на небо грешил.

Оно не скучает- оно умирает со скуки.

Разум когда-нибудь победит.

Что-то заставит взять себя в руки.

Я зря на небо грешил.

Оно не скучает- оно умирает со скуки.

Шлях із точки до вічності,

Слова не вважаються.

Хвороба бездоганності

Від неї і спиваються.

Краса передбачувана.

Агресія обґрунтована.

Я думав, все скінчилося,

Але знову все по-новому.

Розум колись переможе.

Щось змусить взяти себе в руки.

Я даремно на небо грішив.

Воно не нудьгує - воно вмирає з нудьги.

Я ж знав, що все цим скінчиться-

З усіма трапляється.

Усьому ціна самотність-

Інакше не виходить.

Страшно від слабкості,

Страшно прокинутися.

Щастя без крайності.

Мені би до неї доторкнутися.

Розум колись переможе.

Щось змусить взяти себе в руки.

Я даремно на небо грішив.

Воно не нудьгує - воно вмирає з нудьги.

Розум колись переможе.

Щось змусить взяти себе в руки.

Я даремно на небо грішив.

Воно не нудьгує - воно вмирає з нудьги.

Розум колись переможе.

Щось змусить взяти себе в руки.

Я даремно на небо грішив.

Воно не нудьгує - воно вмирає з нудьги.