Чужое Небо - Смысловые Галлюцинации

Это не слезы это капли дождя на стекле.

Сколько можно не спать и плевать против ветра.

Быть беглецом, бежать от стены к стене.

Раздвигая пространство метр за метром.

Мы ничего не получим за выслугу лет.

Будем жадно хватать обрывки ушедших историй.

Я сомневался, мне дали надежду в ответ.

И небо над головой дали чужое.

Тем, кто остался, мои слезы.

Я выбрал жизнь, но слишком поздно.

Нас раздавило чужое небо.

Чужое небо, мои слезы.

Сколько будет еще бессонных ночей.

Из постели в постель ползти до утра.

Надо дождаться хотя бы первых лучей.

И забыться на время пока не наступит весна.

Прятаться глупо, даже если бушует гроза.

Под потоком воды пропадает звериная злоба.

Если нет своих слез под дождем пусть мокнут глаза.

Если есть в мире счастье, то все же больше кривого.

Тем, кто остался, мои слезы.

Я выбрал жизнь, но слишком поздно.

Нас раздавило чужое небо.

Чужое небо, мои слезы.

Це не сльози це краплі дощу на склі.

Скільки можна не спати і плювати проти вітру.

Бути втікачем, бігти від стіни до стіни.

Розсуваючи простір метр за метром.

Ми нічого не отримаємо за вислугу років.

Жадібно вистачатимемо уривки минулих історій.

Я сумнівався, мені дали надію у відповідь.

І небо над головою дали чуже.

Тим, хто лишився, мої сльози.

Я вибрав життя, але надто пізно.

Нас розчавило чуже небо.

Чуже небо, мої сльози.

Скільки буде ще безсонних ночей.

З постелі в постіль повзти до ранку.

Треба дочекатися хоча б перших променів.

І забутися на час поки не настане весна.

Сховатися безглуздо, навіть якщо вирує гроза.

Під потоком води пропадає звірина злість.

Якщо немає своїх сліз під дощем, нехай мокнуть очі.

Якщо є в світі щастя, то все більше кривого.

Тим, хто лишився, мої сльози.

Я вибрав життя, але надто пізно.

Нас розчавило чуже небо.

Чуже небо, мої сльози.