Skandinavisk Misantropi - Skitliv

In this age of splintered glass

In this ripping of living souls

In this moment of deaddeathdreams

In this scattering of self-restlessness

Scars of my everdrowned condemned spirit

Shall I travel to worlds unknown then?

I probably shan.t.

Pray

I am stuck in this world of shitstained tears

I swallowed the swimming horses

I engulfed the sleeping winters owl

I gave birth to the last beast in the sky

And at worlds end I laughed out loud

I crucified my dreams with passion

I erected the tombstone myself

I dug the grave with scornful glee

Three days of silence I obtained

For my crucifixion

The burial and funeralpyre of my past

Now change came with mournful hatred

In the eyes.

Your eyes.

Eyes of doom

In them I find the comfort of where others fear to roam

Open the rivalry within the codex of life

I.ll ride through these drugcrazed nights

Me and my reflection are but one

I pushed up into life and pulled out of it

Disabled was God

Disabled was Satan

Disabled we never were

Crack open the lingering fear and let it breathe

I drown so slowly these days

I choke on stale air

In limbo I remain

My blood is pregnant with contortionists

I do not fear

I do not

I do not — fear life

I am anti-matter.

I Am a Satanist.

I Am a Christian.

I am a leper god.

I am what you want me to be.

But I am not.

I am anti-matter.

Am I never am

Christian.

Oh, the holy way of fucking up words.

Your knees were made for

kneeling.

Mine were not.

Christendom, religion of pity.

You call yourself a

Satanist?

I am anti-matter.

True Black Metal.

Die Welt ist alles,

was der Fall ist

У цей вік розколотого скла

У цьому роздиранні живих душ

У цей момент мертвих снів

У цьому розсипі самонеспокійного

Шрами мого вічно потопленого духу засудженого

Мені тоді подорожувати в невідомі світи?

Я ймовірно, не.

Моліться

Я застрягла у цьому світі слізних сліз

Я проковтнув плаваючих коней

Я поглинув сову, що спляча взимку

Я народив останнього звіра на небі

І в кінці світів я голосно сміявся

Я розіп’яв свої мрії із пристрастю

Я встановив надгробку сам

Я викопав могилу з презирливим радістю

Три дні тиші я отримав

За моє розп’яття

Поховання та поховання мого минулого

Тепер зміни прийшли з скорботною ненавистю

В очах.

Твої очі.

Очі приреченості

У них я знаходжу комфорт, де інші бояться бродити

Відкрийте суперництво в кодексі життя

Я пройду ці божевільні від наркотиків ночі

Я і моє відображення лише одне

Я підштовхнувся до життя і вийшов із нього

Інвалідом був Бог

Інвалідом був сатана

Інвалідними ми ніколи не були

Розкрийте тривалий страх і дайте йому дихати

Я тону так повільно в ці дні

Я задихаюся затятим повітрям

Я залишаюся в підвішеному стані

Моя кров вагітна від конторціоністів

Я не боюся

Я ні

Я не — боюся життя

Я антиматерія.

Я сатаніст.

Я християнин.

Я бог прокаженого.

Я такий, яким ти хочеш, щоб я був.

Але я не 

Я антиматерія.

Хіба я ніколи

християнський.

О, святий спосіб зламати слова.

Ваші коліна створені для

стоячи на колінах.

Мої не були.

Християнство, релігія жалю.

Ви називаєте себе а

сатаніст?

Я антиматерія.

Справжній чорний метал.

Die Welt ist alles,

was der Fall ist