L'essentiel - Sinsémilia

Si j'écrivais mes derniers vers

Si j'écrivais mes dernières lignes

Conclusion de celles d’hier

Point final à mes rimes

À l’heure d’aller à l’essentiel

Que choisirais je de dire

Je commencerai par des mots simples

Et un peu d’affection pour ceux dont j’ai croisé le chemin

Quand je cherchais ma direction

D’abord ces deux parents aimants

Le socle fondateur

Qui m’ont montré l’amour et transmis ses valeurs

Qui m’ont appris à écouter ma conscience et à en faire mon guide

Cette conscience ma chance

Quand tant se contentent du vide

Comme une boussole que j’ai choisi de suivre

Elle m’a guidé vers ceux avec qui j’ai construis

Une aventure devenu nos vies

Pour vous aussi j’aurai besoin d'écrire même si je l’ai souvent fais

Je voudrai écrire des pages et des pages et des pages

À mes sinsés

Ils savent je sais

L’histoire est folle

Mais elle est belle et vrai

Il faut le vivre pour comprendre

Je l’ai écris pour riké

Des lignes encore et bien sûr pour ne pas oublier

Ces milliers d’anonymes qui ne sont parfois pas restés

Pour leurs sourires le soutien et la fidélité durant toutes ces années

De cette histoire vous êtes aussi acteurs moteurs

Bien plus que spectateurs

J’ai parfois vu mes mots tatoués sur des bras

Nous on a vos sourires gravés dans nos cœurs

Mes derniers vers

Mes dernières lignes

Je rebalancerai c’est sûr des vers

Ou se mêle crainte peine et colère

Criez encore une fois

Contre les fous contre leurs choix

Sonnez l’alarme une dernière fois

Hurlez à en perdre la voix

Hurlez qu’on a encore le choix

De lutter amour en main amour au cœur

Sourire demain des ces horreurs

Rêvez en utopistes que mes mots sortent de leur torpeur

Mes frères d’ici ou d’ailleurs

D’ailleurs quel serait le sens de tout ça

De ces nuits passé à écrire

Si ce n’est avertir

Bien plus que divertir

Que l’avenir est incompris par ces jeunes

A qui je souhaite tellement de réussir

Là ou nous on a échoués

Même si ce n’est pas joué

Ne pas l’admettre serait mentir

Des rimes pour eux pour leur rappeler

De s’indigner d’un droit

Et parfois même à deux voix

Que la moindre lueur peut dissiper le noir

Ils peuvent clairement être celle ci

Il faut commencer par y croire

Y croire encore même si

Je crois que pour certains

Il est déjà trop tard

Même qu’au bout de leurs combats

Ils toucheront de belles victoires

Combien de jours victorieux ???

Aux premières heures

Combien d’enfants heureux furent enfantés dans la douleur

Voici venir leur heure

Le futur est le leur

J’ai crié comme je l’ai fais

Pour leur souhaiter le meilleur

Tout le bonheur

Mes derniers vers

Mes dernières lignes

Attends attends

Arrête le beat

Arrête le beat

Donne moi juste l’arpège

Parce que si c'était mes derniers vers

Je voudrai pas qu’ils soient pleins de colère

Je voudrai parler d’amour

Je voudrai parler d’aimer

D’aimer la vie dans tout ce qu’elle a de beau et d'éphémère

Tenter de l’aimer même dans ces galères

L’aimer en la vivant à chaque instant

Sans regarder derrière

Tenter de l’aimer chaque matin

Un peu plus qu’hier

J’essaye chaque jour

Bien aidé c’est vrai par mes amours

Amours en majuscule

A qui j’essaye aussi d’apprendre

L’amour de ces petits riens

De s’en nourrir au quotidien

Je crois que si c'était mes derniers vers

Ils seraient sûrement pour elles

J’aurai envi de finir par

Je vous aime

Mais elles le savent je sais

Alors je finirai plutôt par un conseil

Pour toi qui écoute et pas seulement pour elles

Un conseil en quatre lettres

Aime

Якби я написав свої останні вірші

Якби я написав свої останні рядки

Підсумок вчорашнього дня

Крапка в моїх римах

Час братися за справу

Що б я вирішив сказати

Почну з простих слів

І трохи прихильності до тих, чиї шляхи перетнулися

Коли я шукав свій напрямок

Спочатку ці двоє люблячих батьків

База заснування

Хто показав мені любов і передав її цінності

Хто навчив мене слухати свою совість і зробити її своїм провідником

Це совість моя удача

Коли так багато задовольняються порожнечею

Як компас, яким я вирішив слідувати

Вона привела мене до тих, з ким я будував

Пригода, яка стала нашим життям

Для вас мені також доведеться написати, хоча я часто це робив

Я хочу писати сторінки і сторінки і сторінки

До моїх гріхів

Вони знають, що я знаю

Історія божевільна

Але вона красива і справжня

Ви повинні прожити це, щоб зрозуміти

Я написав це для Ріке

Знову рядки і, звичайно, не забути

Ті тисячі анонімів, які іноді не залишалися

За їхні посмішки – підтримка та вірність усі ці роки

Ви також є рушійною силою цієї історії

Набагато більше, ніж глядачів

Іноді я бачив свої слова витатуйованими на руках

Ваші посмішки закарбувалися в наших серцях

мої останні вірші

мої останні рядки

Обов'язково перебалансую вірші

Де змішуються страх, біль і гнів

крикни ще раз

Проти дурнів проти їх вибору

Забий тривогу востаннє

Кричи свій голос

Так, у нас ще є вибір

Боротися з любов'ю в руці, з любов'ю в серці

Посміхніться завтра цим жахам

Мрійте, як утопісти, щоб мої слова вийшли із заціпеніння

Мої брати звідси чи звідкись

Крім того, який би сенс усього цього

Про ті ночі, проведені за писанням

Якщо не попередити

Набагато більше, ніж розвага

Те, що ці молоді люди неправильно розуміють майбутнє

Кому я так бажаю успіху

Де ми провалилися

Навіть якщо в нього не грають

Не визнати це було б брехнею

Вірші для них, щоб нагадати їм

Право обурюватися

А іноді навіть у два голоси

Що найменший проблиск може розсіяти темряву

Вони явно можуть бути цим

Почніть з віри

Незважаючи на це, все ще вірю

Для деяких я вірю

Вже пізно

Навіть після їхніх боїв

Вони торкнуться великих перемог

Скільки переможних днів???

У ранні години

Скільки щасливих дітей народилося в муках

Ось і настав їхній час

Майбутнє за ними

Я кричав, як я

Щоб побажати їм всього найкращого

Все щастя

мої останні вірші

мої останні рядки

чекай-чекай

зупинити ритм

зупинити ритм

Просто дайте мені арпеджіо

Бо якби це були мої останні рядки

Я не хочу, щоб вони були сповнені злості

Я хочу поговорити про любов

Я хочу поговорити про любов

Любити життя у всьому, що в ньому є, що є прекрасним і ефемерним

Спробуйте полюбити його навіть на цих галерах

Любити це, проживаючи кожну мить

Не оглядаючись

Намагатися любити її щоранку

Трохи більше ніж учора

Я намагаюся кожен день

Добре допомогли це правда мої любі

з великої літери любить

Якого я теж намагаюся навчити

Любов до цих дрібниць

Годуватися ним щодня

Я вірю, що це були мої останні рядки

Вони напевно були б для них

Я хотів би закінчити

я тебе люблю

Але вони знають, що я знаю

Тож натомість я закінчу порадою

Для вас, хто слухає, а не лише для них

Порада з чотирьох букв

кохання