C'est déjà ça - Sinsémilia

C'était hier

On pensait briser les barrières

Des chants qu’on scande les poings en l’air

J’en ai écrit des pages entières

De ces vers suintant la colère

Et si tout était à refaire

J’referais les mêmes en plus sévère

Avant que l'étau ne se ressèrent

Même si parfois la défaite est amère

Vu que l’idéal n’existe pas

On fait c’qu’on peut avec ce qu’on a

Les compromis qu’impose la vie

Face à nos rêves et nos envies

Vu que l’idéal n’existe pas

On fait c’qu’on peut, avec ce qu’on a

Ma seule ambition pour demain

Aux yeux des miens, être quelqu’un de bien

Ma seule ambition pour demain

Être quelqu’un de bien

J’ai plus de trente ans, j’ai des enfants

Pas les mêmes rêves qu’avant

Pas les mêmes peurs qu’avant

Pas la même vie, tout simplement

Assis face à ma feuille, j’refuse de faire semblant

J'écris c’qu’on vit, c’qu’on sent

Même si c’est pas ce que t’attends

On écrit des chansons avec passion

Même si au fond

Elles ne sont que de simples produits de consommation

Conscients de la chance qu’on a

On vit d'ça, on vit comme ça

Artisans, musiciens, ménestrels

De villes en villes, de scènes en scènes

Rien d’majeur, crois-moi

Mais si pour quelques heures

On peut donner un peu d’joie

En ne chantant pas n’importe quoi

Ouais, c’est déjà ça

Ouais, c’est déjà ça

Les compromis qu’impose la vie

Vu que l’idéal n’existe pas

On fait c’qu’on peut avec c’qu’on a

Це було вчора

Ми думали, що руйнуємо бар’єри

Пісні, які ми співаємо з кулаками в повітрі

Я писав цілі сторінки

З тих віршів, що випливають злість

А якби все треба було переробляти

Я б зробив те ж саме у більш суворих

До того, як петля затягнеться

Хоча іноді поразка гірка

Так як ідеалу не існує

Ми робимо те, що можемо, з тим, що маємо

Життєві компроміси

Зустрічаючи свої мрії та бажання

Так як ідеалу не існує

Ми робимо те, що можемо, з тим, що маємо

Мої єдині амбіції на завтра

В моїх очах бути хорошою людиною

Мої єдині амбіції на завтра

Бути хорошою людиною

Мені за тридцять, я маю дітей

Не ті сни, як раніше

Не такі страхи, як раніше

Просто не те саме життя

Сидячи перед своїм простирадлом, я відмовляюся прикидатися

Я пишу те, чим живемо, що відчуваємо

Навіть якщо це не те, чого ви очікуєте

Ми пишемо пісні з пристрастю

Хоча в глибині душі

Вони просто споживчі товари

Розуміючи, як нам пощастило

Цим живемо, цим живемо

Ремісники, музиканти, менестрелі

Від міста до міста, від сцени до сцени

Нічого особливого, повірте

Але якщо на кілька годин

Ми можемо подарувати трохи радості

Не співаючи нічого

Так, це все

Так, це все

Життєві компроміси

Так як ідеалу не існує

Ми робимо те, що можемо, з тим, що маємо