Jeu D'Enfant - Sinsémilia

Papa et maman parlent de divorce souvent

Histoires de compte commun

Histoires de comptes courants

L’argent n' fait pas l' bonheur et pourtant

J’ai parfois l’impression que l’amour en dpend

Ca doit etre pour ca que papa prtend

Que l’amour est une affaire de grands

En amour il y a aussi des histoires de matresses

Ce que papa appelle de simples histoires de fesse

Mais maman dit que ca la blesse

Papa lui dit qu’il l’aime et les larmes disparaissent

Moi avec ma matresse, ma seule histoire de fesse

Est une grosse fesse pour cause d’impolitesse

Enfin, tout ca me semble bien complexe

Finalement je n’sais pas si l’amour m’interesse?

LAISSONS LES ENFANTS VIVRE

LAISSONS LEUR JUSTE UNE CHANCE

DE NE PAS NOUS RESSEMBLER

LAISSONS LES ENFANTS LIBRE

LAISSONS LEUR INNOCENCE

RAFRAICHIR NOS IDEES

MAIS LES ENFANTS NOUS FONT PEUR

ET COMME DES BETES SAUVAGES

ON CHERCHE A LES DOMPTER

LES ENFANTS NOUS FONT PEUR

CAR DANS LEURS YEUX DE SAGES

ON VOIT LA LIBERTE

Papa et maman ne vont pas fort en ce moment

La vie, le boulot et puis le mauvais temps

Et moi qui suis dans les nuages tout l’temps

Papa dit qu’il n’est pas normal de planer autant!

D’ailleurs maman veut m’envoyer chez le psy

Je reve le jour, elle n’en dort plus la nuit

Elle veut que j’ailles voir le docteur aussi

Car elle est puise par mon trop plein d’nergie

Moi, les nuages, si j’pouvais y aller vraiment

Je m’y serais install depuis longtemps

Je suis sr que l haut, on respire plus facilement

Mais je suis dj trop lourd malheureusement

Ma tete dj trop pleine de principes encomprants

Qui m’attirent au sol comme un aimant

Papa et maman s’inquitent pour l’avenir

De temps en tenps

Devant la tl, affals sur le divan

Comme le changement ils n’y croient plus vraiment

Ils veulent juste sauver leur peau

Et celle de leurs enfants

Maman m’a dit de n’pas parler aux inconnus

De tracer droit lorsque je marche dans la rue

Alors je me camoufle et passe imapercu

Pour viter les piges que la vie m’a tendus

Moi, la vie, j’aimerais y planter toutes mes dents

Quitte en laisser quelques-unes dedans

Mais soyons raisonnables, restons mfiants

Car il parat que Dieu punit les imprudents!

On est bien sr de soi quand on est grand

Avec notre savoir, notre morale

Tous ces principes auxquels on tient tant

Mais c’est souvent trop tard que comprend

Que le bonheur etait simple

Simple comme un jeu d’enfant

Мама і тато часто говорять про розлучення

Спільні історії

Історії поточного рахунку

Щастя за гроші не купиш, і все ж

Іноді мені здається, що любов залежить від цього

Мабуть, тому тато стверджує

Це кохання – великий бізнес

У коханні бувають і історії коханок

Те, що тато називає простими оповіданнями

Але мама каже, що їй боляче

Тато каже їй, що любить її, і сльози зникають

Я з моєю коханкою, моя єдина історія дупи

Має великий приклад через грубість

Ну, мені все здається досить складним.

Нарешті я не знаю, чи цікавить мене любов?

ХАЙ ЖИТЬ ДІТЯМ

ПРОСТО ДАЙТЕ ЇМ ШАНС

ЩОБ НЕ БУТИ НА НАС

ВІДЗВІТЬ ДІТЕЙ

ЗАЛИШІТЬ ЇХ НЕВІННІСТЬ

ОСНОВІТЬ НАШІ ІДЕЇ

АЛЕ НАС ЛЯХАЛИ ДІТИ

І ЯК ДИКІ ЗВІРИ

МИ ЇХ ПРИРУЧАЄМО

НАС ЛЯХАЛИ ДІТИ

БО В ЇХ МУДРІХ ОЧАХ

МИ БАЧИМО СВОБОДУ

У мами і тата зараз не все добре

Життя, робота, а потім погана погода

І я, що весь час у хмарах

Тато каже, що це ненормально так підійматися!

До того ж мама хоче відправити мене до психолога

Мені сниться день, вона вже не спить ночами

Вона хоче, щоб я теж пішла до лікаря

Бо він виснажений моєю переповненою енергією

Я, хмари, якби я справді міг піти

Я б там давно оселився

Я впевнений, що там, нагорі, вам легше дихається

Але я вже занадто важкий, на жаль

Моя голова і без того переповнена всеосяжними принципами

Це тягне мене на землю, як магніт

Тато і мама турбуються про майбутнє

Час від часу

Перед телевізором лягти на диван

Як і зміни, вони більше не вірять у це

Вони просто хочуть зберегти свою шкіру

І це їхніх дітей

Мама сказала мені не розмовляти з незнайомими людьми

Малювати прямо, коли я йду вулицею

Тому я маскуюсь і залишаюся непоміченим

Щоб уникнути пасток, які подарувало мені життя

Я, життя, хотів би втопити в неї всі свої зуби

Залиште трохи

Але давайте будемо розумними, залишимося підозрілими

Бо здається, що Бог карає необачних!

Ми впевнені в собі, коли ми старіємо

З нашими знаннями, нашою мораллю

Усі ці принципи, які нам так дорогі

Але часто зрозуміти буває пізно

Це щастя було простим

Легко, як дитяча гра