As Black as a Midnight Heart - Siebenbürgen

Wings of angels, shaded the sky

And stained the sunset with ebony stars

Sorrow met madness, and daggers consumed

Ashes of beauty, forlorn and defiled

Behowling the purity of death

The vicious temptress divine

«…Forever have I searched for thee, my nocturnal bride

Through centuries I have waited, but now thou art mine

I know that nothing is forever, and that dawn will do us apart

I shed no tears or sorrow, I have kept thy midnight heart…»

Passion and paleness, oaths of past

Pleasures of urging pain and fear

Shrouded darkness, the wicked enthrones

The priestess of timeless lust arose

Laid to rest, but slumbers not

Deceived by her fearless dreams

I buried thee

My mistress nocturne

I drank thy bitter wine

And tasted thy world bizarre

Thee brought me madness

That I am sure

But sands of time came closer

Farewell my bride, farewell…

«…Forever have I searched for thee, my nocturnal bride

Through centuries I have waited, but now thou art mine

I know that nothing is forever, and that dawn will do us apart

I shed no tears or sorrow, I have kept thy midnight heart…»

Pale as moonlight are the lilies on thy grave

Never fading, just like thee…

Thou art with me, we share the same dream

Thy blackened treasure, now belongs to me…

«…Forever have I searched for thee, my nocturnal bride

Through centuries I have waited, but now thou art mine

(Even though) I know that nothing is forever, and that dawn will do us apart

I shed no tears or sorrow, I have kept thy midnight heart…»

Крила ангелів, затінювали небо

І забарвлював захід чорними зірками

Смуток зустрічався з божевіллям, а кинджали знищені

Попіл краси, занедбаний і осквернений

Виття чистоти смерті

Злісна спокусниця божественна

«...Вікно я шукав тебе, моя нічна наречена

Протягом століть я чекав, але тепер ти мій

Я знаю, що ніщо не вічне, і цей світанок розлучить нас

Я не пролив ні сліз, ні смутку, я зберіг твоє опівночне серце...»

Пристрасть і блідість, клятви минулого

Насолоди, що викликають біль і страх

Покрита темрявою, нечестивий трон

Виникла жриця безчасової хтивості

Відпочивав, але не спить

Обдурений своїми безстрашними мріями

Я поховав тебе

Моя господарка ноктюрн

Я пив твоє гірке вино

І смак твій дивний

Ти приніс мені божевілля

У цьому я впевнений

Але піски часу наближалися

Прощай, моя наречена, прощай…

«...Вікно я шукав тебе, моя нічна наречена

Протягом століть я чекав, але тепер ти мій

Я знаю, що ніщо не вічне, і цей світанок розлучить нас

Я не пролив ні сліз, ні смутку, я зберіг твоє опівночне серце...»

Бліді, як місячне світло, лілії на твоєму могилі

Ніколи не згасає, як і ти...

Ти зі мною, у нас одна мрія

Твій почорнілий скарб тепер належить мені...

«...Вікно я шукав тебе, моя нічна наречена

Протягом століть я чекав, але тепер ти мій

(Хоча) я знаю, що ніщо не вічне, і цей світанок розлучить нас

Я не пролив ні сліз, ні смутку, я зберіг твоє опівночне серце...»