Slottet Auragon - Siebenbürgen

I fjärran bortom djupa skogar

Ur den mark där nässlor gror

Reser sig ett slott mot månen

Slottet där de dödas själar bor…

Den dystert svarta muren utav

Vittrad marmor ännu står

Stark såsom den alltid stått sig

Genom tusenden av år…

Andar ropar till varandra

Det är döda själar som

Tagit natten i besittning

Här i slottet Auragon…

Nattens djur har här sin hemvist

Tistlar bor i mörka vrår

Spindlars väv klär tak och väggar

Fönster gapar såsom öppna sår…

Aldrig kysser morgonrodnad

Slottets tinnar eller torn

Här har natten ingen ände

Här har Mörkrets Drott sin tron

Вдалині за лісами

З ґрунту, де росте кропива

Замок височіє проти місяця

Замок, де живуть душі померлих...

Похмура чорна стіна надворі

Вивітрюваний мармур досі стоїть

Сильна, як завжди

Через тисячі років…

Духи кричать один одному

Це як мертві душі

Заволодів ніччю

Тут, у замку Аурагон…

Тварини ночі мають тут свій дім

Живуть будяки в темних куточках

Павуки плетуть стелі та стіни

Вікна зяють, як відкриті рани…

Ніколи не цілуйте світанок

Вершини або вежі замку

Тут ночі немає кінця

Тут Володар Темряви має свій трон