Angelic - Siebenbürgen

Embraced by the nightmares thou forced me to dwell

Caressed by thy horrors which I into fell

My darkest angel, my temptress of night

Glorificator, of lust and delight

I am lost in thy dark desires

Thy serpentic Eden of flesh

Through splendid creations which thou me into lured

I faced the dreams, drunken from thy wine

«As moonlit silver whispered through mysteries eyes

And ravens seeded sorrowpaths in faded thine

Thou hungered for lust and passion dark

When sin stroke thy hands into bloodied mine»

Call out and I will follow

The dark paths that thou cast before me

I will treasure them as night treasures shadows

And flee the light above

Sorrows that we burnt together

Memories that faded away

The tears that we dreamt forever

Will eternally greet us our death

As night spreads its wings in silence

And all that remain is pure

We gather our screaming horrors

In awe to our precious sins

Охоплений кошмарами, які ти змусив мене жити

Певний твоїми жахами, в які я впав

Мій найтемніший ангел, моя спокусниця ночі

Прославитель, пожадливості й насолоди

Я загублений в твоїх темних бажаннях

Твій зміїний Едем із плоті

Через чудові творіння, в які ти мене заманив

Я бачив сни, п’яний від твого вина

«Як місячне срібло шептало очима таємниць

І ворони засіяли скорботні стежки в твоїх зів’ялих

Ти жадав хтивості й темної пристрасті

Коли гріх ударив твої руки в мої закриваві»

Телефонуйте, і я підійду

Темні стежки, які ти кидаєш переді мною

Я буду цінувати їх, як ніч скарби тіні

І тікай ​​від світла вгорі

Печаль, який ми спалили разом

Спогади, які зникли

Сльози, про які нам снилися вічно

Вічно вітатиме нас наша смерть

Як ніч розправляє крила в тиші

І все, що залишилося, чисте

Ми збираємо наші кричущі жахи

У страху перед нашими дорогоцінними гріхами