J'entends encore les mots - Shy'm

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête de l’eau.

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête dans l’eau.

Tic-tac dans un silence glacial

Tic-tac, pourtant le rythme est infernal !

On salue d’un geste, on se croise, on s’aperçoit

Que des mots à mi-voix, des non-dits

Des «lis entre les lignes», des sous-entendus

Des messages textes, des regards brefs

Et sans cesse, ce vide qui me glace…

Il n’y a que les secondes qui passent…

Les minutes qui chassent tout espoir de pouvoir trouver l’heure.

Chaque journée qui passe un peu plus me froisse le cœur.

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête dans l’eau.

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête dans l’eau.

J’ai bien vu le numéro mais je n’ai pu prendre l’appel.

Je l’ai aperçu de dos mais je n’ai su prendre la peine.

Je suis passée trop vite, je sais !

Ça fait mal de voir comme il a grandi, je sais

Et comme d’habitude, on dit, je sais qu’il sait !

J’aurais dû lui dire «je t’aime quand même».

Il n’y a que les secondes qui passent…

Les minutes qui chassent tout espoir de pouvoir trouver l’heure.

Chaque journée qui passe un peu plus me froisse le cœur.

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête dans l’eau.

J’entends encore les mots, mots, mots gravés sous ma peau.

J’en ai froid dans le dos quand je sors la tête dans l’eau.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову з води, у мене по хребту мучать.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову у воду, у мене по хребту проходить тремтіння.

Тік-так у крижаній тиші

Тік-так, але темп пекельний!

Ми вітаємось жестом, проходимо повз один одного, помічаємо один одного

Лише слова тихим голосом, речі, не сказані

«Лілії між рядків», інсинуації

Текстові повідомлення, швидкі погляди

І постійно ця порожнеча, яка заморожує мене...

Минають лише секунди...

Хвилини, які відганяють будь-яку надію знайти час.

З кожним минулим днем ​​все більше розбиває моє серце.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову у воду, у мене по хребту проходить тремтіння.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову у воду, у мене по хребту проходить тремтіння.

Я бачив номер, але не міг прийняти дзвінок.

Я бачив його ззаду, але не міг потурбуватися.

Я їхав занадто швидко, я знаю!

Мені боляче дивитися, як він виріс, я знаю

І як завжди, ми кажемо, я знаю, він знає!

Я повинен був сказати їй: «Я все ще люблю тебе».

Минають лише секунди...

Хвилини, які відганяють будь-яку надію знайти час.

З кожним минулим днем ​​все більше розбиває моє серце.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову у воду, у мене по хребту проходить тремтіння.

Я досі чую слова, слова, слова, що врізалися під шкірою.

Коли я висуваю голову у воду, у мене по хребту проходить тремтіння.