Ko'ngil - Шохрух

Charchadim maqsadsiz yashash tarzidan

Aqlim uzra sarhadlarimning zabt etilganidan

Man huddi qulman, nafsimga arzon sotilgan

Huddi mahbusman, o’limga hukm qilingan

To’g’ri deb bilib havoi-safoni

Unutdim qalbim qo’rg’onini

Har bir harakatim yaratdi o’zimga qarshi bo’lgan qurolni

Unutdim yana nafs degan dushmanning hiylasini

Aqlimni asir oldi, har turga solib holatimni

Sog’inmadim oddiyona beg’ubor hayotimni

Sukut saqlamoq yo yana savollar bilan tutilmoq

Hammasi chalkashib ketdi bekorga

G’animatimni topshirdim nafs degan dushmani hiylasiga

O’zim esa shunchaki qulman unga

Nuqta qo’ygim kelardi hammasiga

Ammo ko’ngil yana u, yana man, yana u

Xatolardan bo’lak nelar qoldi manda?

Ko’ngil yana u, yana man, yana u

Singan haqiqatdan bo’lak nelar qoldi ko’nglimda?

Negadir dilimni og’ritadigan so’zlarni

Ko’pligidan chalkashdim

Har bir so’zlar tikan kabi botadi qalbimga, yuragimga

Gar yetmay qolsachi umrim?

Balki ertaga ohirgi bekat, ulgurishim kerak

Har hil holatdagi yaxshi amallarga

Gar nazar tashlasam razolatu xiyonatdan

Boshqa hech narsa ko’rinmas ortimda

Tobora iste’moli zinoyu safodan

Ularning oldida o’zim bosh egdim

Lek yurak egmadi, u yana mag’rur edi

U bir insonni deb urar edi

Man esa ranjitdim kimlarni deb uni

Man bosh egmadim yurak esa egdi

Man mag’rur edim yuragim esa sevardi

Yu-yuragi sevardi

Ko’ngil yana u, yana man, yana u

Xatolardan bo’lak nelar qoldi manda?

Ko’ngil yana u, yana man, yana u

Singan haqiqatdan bo’lak nelar qoldi ko’nglimda?

San ayt, nega ketding?

San ayt, mani kimlarga alishding?

San ayt, yana nelarni istardi bu ko’ngling?

San ayt, nega endi qaytding?

Ayblama san mani

Hamma ayb jilovi yo’q nafsingda

Hamma ayb o’zingda

Man esa kutardim

Sani ko’z yoshlar bilan ko’zlarimda

Bedor tunlarimda

Do’st bilib sabrni tunlarim uzun kunlarimdan

San esa hatlab o’tding beayb tuyg’ularim ustidan

Nafsingni deb yuz o’girding jonim mandan

Orada sevgi uvol ovora

Ko’nglim esa parcha bo’lib ming bora

Barglar to’kilib kelsa kuz eslagin mani

Yog’ib oppoq qor kelsa qish eslagin mani

Я втомився від безглуздого способу життя

Тому що мої кордони підкорені моїм розумом

Я як раб, проданий дешево за бажанням

Я в’язень, засуджений до смертної кари

Правильно - це не про мене

Я забув фортецю свого серця

Кожен мій крок був зброєю проти мене

Я знову забув хитрість ворога під назвою хтивість

Це захопило мій розум, мій стан у всіх відношеннях

Я не сумував за своїм простим життям

Промовчати або знову потрапити на запитання

Все було марно

Я віддав свою здобич на обман ворога хтивості

А я для нього лише раб

Я хочу покласти всьому край

Але серце знову, знову, знову

Що трапилося зі мною?

Знову серце, знову людина, знову

Що залишилося в моїй голові, крім зламаної правди?

Слова, які чомусь ранять моє серце

я збентежений

Кожне слово пронизує моє серце, як колючка

А якщо моє життя коротке?

Можливо, завтра остання зупинка, я маю зробити це

До добрих справ у будь-якій ситуації

Якщо я дивлюся, то це ганьба і зрада

За мною більше нічого не видно

Збільшення споживання подружньої зради

Я вклонився перед ними

Лек не здавався, знову пишався

Він би вдарив людину

І я сказав, хто його образив

Я голову не схилив, а серце схилило

Я був гордий, і моє серце любило це

Ю-серцю сподобалось

Знову серце, знову людина, знову

Що трапилося зі мною?

Знову серце, знову людина, знову

Що залишилося в моїй голові, крім зламаної правди?

Скажи, чому ти пішов?

Скажи, на кого ти мене проміняв?

Скажи, чого б ти ще хотів?

Скажи мені, чому ти зараз повернувся?

Не звинувачуйте мене

Все у вашій невинності

Це все твоя вина

я чекав

У мене сльози на очах

У мої безсонні ночі

Друже, я терпів всю ніч

І ти перестрибнув через мою невинність

Ти повернулася до мене спиною, душа моя

Немає кохання

І моє серце тисячу разів розривається

Згадайте осінь, коли опадає листя

Згадайте зиму, коли йде сніг