Anima - Shiva

Sto in uno stupido mondo che segue le masse

Stare tra di voi per me è navigare fra le carcasse

Qua parlano i silenzi, i miei pezzi sono demoni dormienti

Tra poco li senti-rai

La mia musica è il processo di molti incidenti

Non ho persone attorno ma solo morti viventi

Mi muovo nel buio dei non vedenti

Spengo il sole di Luglio, pattuglio i miei giorni spenti

Non sopravvivi in questa giungla senza denti

Una voce in testa urla e una sussurra «uccidi i sentimenti»

A quanto pare qua ascoltare è un rischio

Ho preso l’odio, l’ho trascritto, ormai lo sento, lo percepisco

Ho inciso la mia testa sopra un disco:

Il mio pensiero, ma nemmeno io lo capisco

Non ho un amico, solo nello spazio

Sono un fallito, lo schifo io lo ringrazio

Più passa il tempo qui più ci divento pazzo

La vita è felice, beh, non mi diverte un cazzo

Cos' è l’amore in fondo?

So che il dolore è il male che sale dal profondo

Diluvio universale, son le lacrime nel mondo

Illusione e immagine di anime in un sogno

Di anime in un sogno

Illusione e immagine di anime in un sogno

Il diluvio universale, son le lacrime

Illusione e immagine di anime in un sogno

E' inutile premere tanto solo Venere amo

Fanculo al credere a un futuro da tenere in mano

Devi solo cedere, riduco in cenere e sbrano

Per l’odio che provo verso il celebre genere umano

Rinchiusi da un’atmosfera

Truce come il flow che cuce la mia tela

La mia vita ormai la conduce la sera

Eravamo luce prima della materia

Disprezzo la gente, mira alle tempie e carica

E' da sempre che ho una mente ardente e vulcanica

Nessuno me lo vieta tanto non mi crepa l’anima

Buchi nella faretra, son frecce di pietra lavica

Sinceramente non ho mai perso un amico

Perché non ne ho mai avuti e ciò che penso lo dico

Sono io il mio stesso nemico

Per questo prego troppo spesso l’universo infinito

Suonano le trombe, giri e poi incombe il sentiero

Troverai zaffiri tra le tombe, guerriero

Sogno un Harakiri e poi un Oltre terreno

Perché i nostri respiri sono solo ombre del cielo

Cos' è l’amore in fondo?

So che il dolore è il male che sale dal profondo

Diluvio universale, son le lacrime nel mondo

Illusione e immagine di anime in un sogno

Di anime in un sogno

Illusione e immagine di anime in un sogno

Il diluvio universale, son le lacrime

Illusione e immagine di anime in un sogno

Я в дурному світі, який слідує за масами

Бути серед вас — для мене орієнтуватися між тушами

Тут мовчання говорять, мої шматки — сплячі демони

Незабаром ви їх почуєте

Моя музика — це процес багатьох нещасних випадків

У мене немає людей, а лише ходячі мерці

Я рухаюся в темряві сліпи

Вимикаю липневе сонце, патрулюю свої сумні дні

Ви не виживете в цих беззубих джунглях

Голос у голові кричить і шепіт "вбиває почуття"

Мабуть, слухати тут – ризик

Я взяв ненависть, я переписав її, тепер я її відчуваю, сприймаю

Я вигравірував свою голову на платівці:

Мої думки, але я їх теж не розумію

У мене немає друга, тільки в космосі

Я невдаха, я відсмоктую це, я дякую йому

Чим більше тут проходить часу, тим більше я стаю

Життя щасливе, ну, мені це не подобається

Зрештою, що таке любов?

Я знаю, що біль – це зло, яке піднімається з глибини

Вселенський потоп, це сльози у світі

Ілюзія і образ душ уві сні

Душ уві сні

Ілюзія і образ душ уві сні

Вселенський потоп — це сльози

Ілюзія і образ душ уві сні

Марно так тиснути тільки Венеру, яку я люблю

До біса вірити в майбутнє

Треба тільки поступитися, я зводжу на попіл і сбрано

За ненависть, яку я відчуваю до знаменитого людського роду

Огороджений атмосферою

Похмурий, як потік, що шиє моє полотно

Моє життя тепер веде його ввечері

Ми були світлом до матерії

Я зневажаю людей, прагну до храмів і атакую

У мене завжди був полум’яний і вулканічний розум

Мені ніхто не забороняє, щоб це не зламало мені душу

Діри в сагайдаку — це стріли з лавового каменю

Чесно кажучи, я ніколи не втрачав друга

Тому що в мене ніколи не було, і те, що я думаю, я кажу

Я сам собі ворог

Про це я дуже часто молюся до нескінченного всесвіту

Звучать труби, крутяться, а потім вимальовується шлях

Серед могил знайдеш сапфіри, воїне

Я мрію про Харакірі, а потім про «За межами землі».

Бо наше дихання – це лише тіні від неба

Зрештою, що таке любов?

Я знаю, що біль – це зло, яке піднімається з глибини

Вселенський потоп, це сльози у світі

Ілюзія і образ душ уві сні

Душ уві сні

Ілюзія і образ душ уві сні

Вселенський потоп — це сльози

Ілюзія і образ душ уві сні