Nauseas - SFDK

Escúchela, la ciudad respirando

Yoh, hoy es uno de eso días

En que escribo una de esas canciones

Que me dejan trocitos de mí debajo de las uñas

De rascarme el alma

Yoh, es hora de mirarse por dentro y sincerarse

Yoh, ahí va, dice:

Entré en el váter vomitando

Y ahí estaba yo, hace ya tiempo que me ando buscando

Déjame tu hombro y dame carrete

No dejes que pete, dije esta frase, abrazado el retrete

Yo no me fui, me dijeron vete

El DJ puso sevillanas, deben ya de ser las siete

Y yo soy otro, con el esófago roto

Intento parar un taxi, pero poto

Me veo andando hasta mi casa custodiado por la madrugada

Yo conmigo mismo, estamos hablando de nada

Camino con las Timberland manchadas

Si piensan restaurarme, que empiecen por la fachada

A esta hora, casi todo sobra

Mi corazón representa esta ciudad y sigue en obras

Con sus parques, parkines, viviendas, el metro…

Y yo to' ciego voy pensando en un soneto

Políticos caen desde helicópteros

Por chupópteros, la televisión lo capturó

Yo y mi plumas, mirábamos los últimos rayos de luna

Cuando el corazón se fracturó

Dijo: «adiós, guey» crujió de un golpe seco

Salió del pecho, por un hueco entre el abrigo y el chaleco

Háblame me dijo, tenemos conexión con Vodafone

Tú y yo, nos sale por un precio fijo

A estas alturas ya en el precio ni me fijo

Desde que gano pasta, hijo, siento que me he vuelto un pijo

Me da vergüenza tener lo que tengo

Y solo me reconforta recordar de dónde vengo

Aún así, tengo una espina que me jode

Mis abuelos se murieron y solo vieron mis errores

Les mando versos en vez de flores

¿Os acordáis del Oscar?

Pues hoy por hoy somos los mejores

Y llega mi tercera vomitera

Recuento de objetos personales: móvil, llaves y cartera

Sé que se me ve peor desde fuera

Ahora siento frío, tío, puedes matarme cuando quieras

Lo tomaré como el mejor castigo

Por levantar la voz a mi mujer y a mis amigos

¿Sabes lo que digo?

Soy un cobarde y no lo niego

Al menos mi perro vive tranquilo y no le pego

Abro la puerta y vomito en mi alfombra persa, toda dispersa

Joder, me siento un adulto a la fuerza

Entro a oscuras por la casa dando golpes

Me parto la camisa enganchada en el picaporte

Como estoy torpe, me acuesto con la ropa puesta

Y con tanta orquesta, mi parienta se despierta

Yo ya preparo la respuesta a su pregunta de ¿Qué horas son estas?

Horas de hacer una canción honesta

Y ahí está…

Послухай її, місто дихає

Ой, сьогодні один із тих днів

У якому я пишу одну з тих пісень

Це залишає шматочки мене під нігтями

подряпати мою душу

Ой, настав час зазирнути всередину і бути чесним

Ой, ось він і каже:

Я увійшов в туалет з блювотою

І ось я був, я довго шукав себе

Дай мені своє плече і дай мені котушку

Не дай Піту, я сказав цю фразу, обняв унітаз

Я не пішов, мені сказали йти

Діджей грав sevillanas, вже має бути сьома година

А я інший, з перебитим стравоходом

Я намагаюся викликати таксі, але

Я бачу, як іду до свого дому під охороною на світанку

Я з собою, ми говоримо ні про що

Я ходжу з заплямованим Тімберлендом

Якщо планують мене реставрувати, нехай починають з фасаду

В цей час майже все залишилося

Моє серце представляє це місто і все ще працює

З його парками, парками, будинками, метро…

А я сліпий думаю про сонет

Політики падають з гелікоптерів

За chupópteros, телебачення зняло це

Я і моє пір'я, ми дивилися на останні промені місяця

Коли розбилося серце

Сказане «до побачення, чувак» затріщало з стуком

Він вийшов із скрині, через щілину між пальто і жилеткою

Поговори зі мною, сказав він, у нас зв’язок з Vodafone

Ви і я, ми отримуємо фіксовану ціну

На даний момент я навіть не помічаю ціни

З тих пір, як я заробляю, сину, я відчуваю, що став шикарним

Мені соромно мати те, що маю

І мені тільки втішає пам’ятати, звідки я родом

Все-таки у мене є шип, який мене трахає

Мої дідусь і бабуся померли і бачили тільки мої помилки

Я надсилаю тобі вірші замість квітів

Ви пам'ятаєте Оскар?

Ну сьогодні ми найкращі

І приходить моя третя блювота

Кількість особистих речей: мобільний, ключі та гаманець

Я знаю, що зовні виглядаю гірше

Тепер мені холодно, чоловіче, ти можеш убити мене, коли захочеш

Я сприйму це як найкраще покарання

За те, що підвищив голос на дружину та друзів

Ви знаєте, що я кажу?

Я боягуз і не заперечую цього

Принаймні мій пес живе спокійно, і я його не б’ю

Відчиняю двері і блюю на свій перський килим, весь розкиданий

Блін, я відчуваю себе дорослим через силу

Входжу в хату в темряві ударяючи

Я ламаю сорочку, зачеплену за дверну ручку

Оскільки я незграбний, то лягаю спати одягнений

І від такої кількості оркестру прокидається мій родич

Я вже підготував відповідь на ваше запитання: Котра година?

Години створення чесної пісні

І ось воно…