За дождём - Sevara Nazarkhan

Казалось есть лишь ты и я,

Но утро началось с дождя.

И слышу я пока ты спишь,

Как тишина стекает с крыш.

Два шага тихо до дверей,

Пальто на плечи поскорей,

Хоть за стеклом не разберёшь,

Куда приводит дождь.

А за дождём, а за дождём,

Дорога лунным серебром.

Жаль, я пойду по ней одна.

А за дождём, а за дождём,

Неважно как и что потом,

Ничья любовь, ничья вина.

Как много слов, но что с того

Слова не значат ничего.

Я помню всё, а ты забудь,

Увидимся когда-нибудь.

Ровней и тиши сердца стук,

Ну, как-же так случилось вдруг

Нет больше нас, лишь ты и я

И мы на разных берегах дождя.

А за дождём, а за дождём,

Дорога лунным серебром.

Жаль, я пойду по ней одна.

А за дождём, а за дождём,

Неважно как и что потом,

Ничья любовь, ничья вина.

Ничья...

Ничья вина...

Здавалося їсти лише ти і я,

Але ранок почався з дощу.

І чую я поки ти спиш,

Як тиша стікає з дахів.

Два кроки тихо до дверей,

Пальто на плечі швидше,

Хоч за склом не розбереш,

Куди наводить дощ.

А за дощем, а за дощем,

Дорога місячним сріблом.

Шкода, я піду нею сама.

А за дощем, а за дощем,

Не має значення як і що потім,

Нічиє кохання, нічия вина.

Як багато слів, але що з того

Слова нічого не означають.

Я пам'ятаю все, а ти забудь,

Побачимося колись.

Рівний і тиші серця стукіт,

Ну, як так сталося раптом

Немає більше за нас, лише ти і я

І ми на різних берегах дощу.

А за дощем, а за дощем,

Дорога місячним сріблом.

Шкода, я піду нею сама.

А за дощем, а за дощем,

Не має значення як і що потім,

Нічиє кохання, нічия вина.

Нічиє...

Ніча вина...