Там нет меня - Sevara Nazarkhan

Там нет меня,

Где на песке не пролегли твои следы,

Где птица белая в тоске,

Где птица белая в тоске кружит у пенистой воды.

Я только там,

Где звук дрожит у губ желанной пристани.

И где глаза твои - стрижи,

И где глаза твои - стрижи, скользят по небу пристально.

Там нет меня,

Где дым волос не затуманит белый день,

Где сосны от янтарных слез,

Где сосны от янтарных слез утрет заботливый олень.

Я только там,

Где ты порой на дверь глядишь с надеждою,

И как ребенок с детворой,

И как ребенок с детворой ты лепишь бабу снежную.

Там нет меня,

Где пароход в ночи надрывно прогудел,

Где понимает небосвод,

Где понимает небосвод, что без тебя осиротел.

Я только там,

Где нет меня – вокруг тебя невидимый.

Ты знаешь, без тебя и дня,

Ты знаешь, без тебя и дня прожить нельзя мне видимо.

Там мене немає,

Де на піску не пролягли твої сліди,

Де птах білий у тузі,

Де птах білий у тузі кружляє біля пінистої води.

Я тільки там,

Де звук тремтить біля губ бажаної пристані.

І де очі твої – стрижи,

І де очі твої – стрижі, ковзають у небі уважно.

Там мене немає,

Де дим волосся не затьмарить білий день,

Де сосни від бурштинових сліз,

Де сосни від бурштинових сліз утре дбайливий олень.

Я тільки там,

Де ти часом на двері дивишся з надією,

І як дитина з дітворою,

І як дитина з дітворою ти ліпиш бабу сніжну.

Там мене немає,

Де пароплав уночі надривно прогудів,

Де розуміє небозвід,

Де розуміє небосхил, що без тебе осиротів.

Я тільки там,

Де мене немає – навколо тебе невидимий.

Ти знаєш, без тебе та дня,

Ти знаєш, без тебе і дня прожити не можна мені, мабуть.