Dicing With Death - Seth

Recollections of dicey territories

Where I dreamed myself away

I was only my consciousness and nothing else

And in the mind of the sun they were all dicing with death

With pain they howled in the heart of the world

But screaming my lungs out there was nothing to hear

In the mind of the sun there was nowhere to hide and everything to fear

Wrapped by emptiness trapped in loneliness

Far beyond, they were all dancing on the shiny solar beam

As the new age was glently looming

Earth cracks, human veins

Scattered roots, glued fingers

Slowly growing like creeping snakes

And far beyond, they were all dicing with death

Feet in the dust, hands in the ash

With prayers and hopes some tried to make sense

Of the unfathomable mystery

Releasing the raven to search for the water land

They believed the future was here

Sucked out in the remaining salt

From Yam Suph, no longer a water of hope

Wrapped by emptiness trapped in loneliness

Far beyond, they were all dancing on the shiny solar beam

And far beyond, they were all dicing with death

Earth cracks, human veins

Scattered roots, glued fingers

Slowly growing like creeping snakes

And far beyond, they were all dicing with death

Et au coeur de ce monde au loin ils hurlèrent

Un cri résonnant à travers ces sols déracinés

Croyant que l’avenir était là avec leurs pères

Car ce monde se devait de subsister

A l’infini ils eurent dansé sur le souffle du soleil

Et croyant que l’avenir était là avec leurs pères

Leurs prières trahissaient à présent les peurs

Celles qui se dessinaient d’heure en heure

Celles du déracinement salutaire

Спогади про складні території

Де я сам мріяв

Я був лише своєю свідомістю і нічим іншим

І в розумі сонця всі вони кидалися в кістки зі смертю

Від болю вони вили в серці світу

Але кричати мої легені — нічого не чути

У свідомості сонця не було куди сховатися, а чогось боятися

Окутаний порожнечею, у пастці самотності

Далеко за межами всі вони танцювали на блискучих сонячних променях

Оскільки нова епоха тихо насувалась

Земля тріщини, людські жили

Розсипані коріння, склеєні пальці

Повільно росте, як повзучі змії

А далеко за його межами всі вони грали зі смертю

Ноги в пилу, руки в попіл

Дехто з молитвами та сподіваннями намагався розібратися

Про незбагненну таємницю

Випускати ворона на пошуки водної землі

Вони вірили, що майбутнє тут

Висмоктав сіль, що залишилася

З Ям Супха вже не вода надії

Окутаний порожнечею, у пастці самотності

Далеко за межами всі вони танцювали на блискучих сонячних променях

А далеко за його межами всі вони грали зі смертю

Земля тріщини, людські жили

Розсипані коріння, склеєні пальці

Повільно росте, як повзучі змії

А далеко за його межами всі вони грали зі смертю

Et au coeur de ce monde au loin ils hurlèrent

Un cri résonnant à travers ces sols déracinés

Croyant que l’avenir était là avec leurs pères

Car ce monde se devait de subsister

A l’infini ils eurent dansé sur le souffle du soleil

Et croyant que l’avenir était là avec leurs pères

Leurs prières trahissaient à présent les peurs

Celles qui se dessinaient d’heure en heure

Celles du déracinement salutaire