Les Silences d'outre tombe - Seth

Le Sang des Ancêtres me sera versé,

Afin de donner Vie à un Funeste Futur.

C’est dans l’obscurité que la Lumière surgit,

C’est dans la Noirceur que l’Ame subsiste.

Ouvre les Yeux, afin qu'à jamais

Sa Lumière te mène au bout du Chemin.

Ouvre les Yeux, afin qu'éternellement

Tu puisses lire à travers leurs Mensonges.

Il te faudra laisser la Vie derrière toi,

Ne croire qu’en toi et qu’en l’Eternel.

Pourquoi se satisfaire de l’Ephémère

Alors que l’immortalité t’est offerte?

Heures perdues, Larmes amers,

S’arreter juste pour contempler

L’Eternel et tant de Mystères.

Tant de questions sans réponse,

Tant de Regards noyés dans ces Mers.

Tomber à genou et méditer

Sur les aléas d’une Vie qui n’est pas la mienne.

O Pere, O viens reprendre tes Enfants!

Ils t’ont servi, ils t’ont compris.

Il me reste une éternité a vivre

Au sein de cette Humanité que je maudis,

Et l’Espace est trop grand pour se contenter

De se laisser porter par leurs Mensonges.

La Vie n’est qu’un Rêve et elle doit le rester.

Nous sommes le Vent glacial qui souffle sur la Plaine,

La Lune Noire qui t’obsède et qui t’effraie.

Nous ne sommes qu’un et Légion à la fois.

Le Feu consumera les tiens ainsi que ton Monde absurde

Car on ne peut empêcher le Vent qui souffle sur la Plaine.

Guide-nous vers les Dédales,

Que ta Lumière nous mène à ton Royaume, à notre Trône.

Que notre Repos soit Eternel,

Que ton Règne soit fait sur Terre, comme au Enfers.

O Frère, rejoins notre Armée de Légion

Pour qu’ensemble, notre Mort, nous la construisions.

O Lucifer, viens à tes Fidèles,

C’est toi que nous invoquons.

Seule une Elite sera entendre et comprendre

Les Secrets, les Mystères, les Blessures de l’Ame,

Pour que jamais plus, son Destin ne soit Dérisoire,

Pour que jamais plus ne se consume la Flamme.

O Père, viens reprendre tes Enfants,

Ils ton servi, ils t’ont compris.

O Lucifer, viens punir ces Mourants,

Ton Immense Clarté, ils l’ont salie.

За мене проллється кров предків,

Для того, щоб привести життя в жахливе майбутнє.

Саме в темряві виникає Світло,

Саме в темряві живе душа.

Відкрийте очі, щоб назавжди

Його Світло веде вас до кінця Шляху.

Відкрийте очі, щоб назавжди

Ви можете прочитати їх брехню.

Тобі доведеться залишити життя позаду,

Вірте тільки в себе і в Господа.

Навіщо задовольнятися Ефемерним

Коли тобі пропонують безсмертя?

Втрачені години, гіркі сльози,

Зупиніться, щоб просто поміркувати

Вічне і так багато Таємниць.

Так багато питань без відповіді,

Стільки Поглядів потонуло в цих морях.

Опустіться на коліна і медитуйте

Про примхи Життя, яке не моє.

О Отче, прийди і візьми своїх дітей!

Вони вам служили, вони вас розуміли.

Мені залишилася жити вічність

Всередині цього Людства, яке я проклинаю,

А простір занадто великий, щоб заселятися

Щоб захопитися їхньою брехнею.

Життя - це лише мрія, і воно повинно залишатися таким.

Ми крижаний вітер, що віє над рівниною,

Темний місяць, який переслідує вас і лякає вас.

Ми єдині й Легіон водночас.

Вогонь поглине ваш і ваш абсурдний Світ

Бо Вітер, що дме над Рівниною, неможливо зупинити.

Веди нас до лабіринтів,

Нехай Твоє Світло веде нас до Твого Царства, до нашого Престолу.

Нехай наш відпочинок буде вічним,

Нехай буде Царство Твоє на землі, як у пеклі.

О брате, приєднуйся до нашої армії легіонів

Щоб разом, наша Смерть, ми її побудували.

О Люцифере, прийди до свого Вірного,

Саме тебе ми закликаємо.

Тільки еліта почує і зрозуміє

Таємниці, таємниці, душевні рани,

Щоб ніколи більше його доля не була смішною,

Щоб Полум’я більше ніколи не згоряло.

О Отче, прийди і візьми своїх дітей,

Вони вам служили, вони вас розуміли.

О Люцифере, прийди і покарай цих умираючих,

Ваша Величезна Ясність, вони забруднили її.