Квазимодо - Серёга

Если ты слышишь молитву мою

Там далеко в поднебесном раю

Я одинок в этом мире огромном

Я будто бездонный

Дай мне надежду, увидит во мне

Ради чего я живу на землье

Мне здесь так холодно и одиноко

Я Квазимодо

Смотрю на небо, смотрю на крест под облаками,

А небо смотрит в низ на горбуна под образами

Я здесь от боли, я здесь не с простым поводом

Я сюда опять пришёл в рубашке с грязным воротом

Пришёл к тебе не один со мной моя тоска,

А с синим тебе крестом дрожит моя рука

Надежды мало будто митяков в снятой кепке,

Но я молюсь к тебе, прости меня святой Крепкий

Я твоё слова раньше было как бальзам на душу,

А тепер, отец прости за тех кто храм я трушу

Услышь мою молитву в далеке я страшный грешник

Я знаю, ты любишь и прощение даш как прежде

Я только вижу черное воронё на пафepти

Видно белых голубей твоих держать заперти

У церкви не встречают ангели таких как я

И если я молюсь к тебе, то лишь пока я пьян

Если ты слышишь молитву мою

Там далеко в поднебесном раю

Я одинок в этом мире огромном

Я будто бездонный

Дай мне надежду, увидит во мне

Ради чего я живу на землье

Мне здесь так холодно и одиноко

Я Квазимодо

Я в этой шкуре до конца отец я тут навечно

Я прячу взгляд от прохожих что идут навстречу,

А я не вор, не преступник только в этом драма

Что сердце неприступно будто стены Notherdama

Я думал что я крепкий, что крепче нет на свете

Я стал таким же как все и сам не заметил

Я был один из тех кто твои во слова ищет,

А стал таким же как они теперь я снова нище

Благодарю тебя за то что дал мне так много

Друзей и врагов моих что судят так строго

Отдельно за пять лет на девяти квадратных метрах

И за эту жизнь в которой без тебя отрады нету

Я в твоим свету, будто Есмеральдой очарован

Чего же по ночам волком фую плачу кровью

И как такому мне найти покой разве можно

Я навеки прокажений одинока Квазимодо

Если ты слышишь молитву мою (если ты слышишь)

Там далеко в поднебесном раю (там между)

Я одинок в этом мире огромном

Я будто бездонный (я будто бездонный)

Дай мне надежду, увидит во мне

Ради чего я живу на землье (ты слышишь)

Мне здесь так холодно и одиноко

Я Квазимодо

Если ты слышишь молитву мою (если ты слышишь)

Там далеко в поднебесном раю

Я одинок в этом мире огромном

Я будто бездонный

Дай мне надежду, увидит во мне (дай мне надежду)

Ради чего я живу на землье

Мне здесь так холодно и одиноко

Я Квазимодо

Если ты слышишь молитву мою (слышишь)

Там далеко в поднебесном раю

Я одинок в этом мире огромном

Я будто бездонный

Дай мне надежду, увидит во мне

Ради чего я живу на землье

Мне здесь так холодно и одиноко

Я Квазимодо

Якщо ти чуєш молитву мою

Там далеко в піднебесному раю

Я один у цьому світі величезному

Я ніби бездонний

Дай мені надію, побачить у мені

Заради чого я живу на землі

Мені тут так холодно і самотньо

Я Квазімодо

Дивлюся на небо, дивлюся на хрест під хмарами,

А небо дивиться в низ на горбуна під образами

Я тут від болю, я тут не з простим приводом

Я сюди знову прийшов у сорочці з брудним коміром

Прийшов до тебе не один зі мною моя туга,

А з синім тобі хрестом тремтить моя рука

Надії мало ніби митяків у знятій кепці,

Але я молюся до тебе, вибач мені святий Міцний

Я твоє слово раніше було як бальзам на душу,

А тепер, батько прости за тих хто храм я трушу

Почуй мою молитву в далеко я страшний грішник

Я знаю, ти любиш і прощення даш як раніше

Я тільки бачу чорне вороня на паферті

Видно білих голубів твоїх тримати зачинити

У церкви не зустрічають ангели таких як я

І якщо я молюся до тебі,тільки поки я п'яний

Якщо ти чуєш молитву мою

Там далеко в піднебесному раю

Я один у цьому світі величезному

Я ніби бездонний

Дай мені надію, побачить у мені

Заради чого я живу на землі

Мені тут так холодно і самотньо

Я Квазімодо

Я в цієї шкурі до кінця батько я тут надовго

Я ховаю погляд від перехожих що йдуть назустріч,

А я не злодій, не злочинець тільки в цьому драма

Що серце неприступне ніби стіни Notherdama

Я думав що я міцний, що міцніше немає на світі

Я став таким самим як і сам і не помітив

Я був один із тих, хто твої слова шукає,

А став таким ж як вони тепер я знов жебраки

Дякую тобі за то що дав мені так багато

Друзів і ворогів моїх що судять так суворо

Окремо за п'ять років на дев'яти квадратних метрах

І за це життя в якому без тебе втіхи немає

Я твоїм світлу, ніби Есмеральдою зачарований

Чого ж по ночами вовком фую плачу кров'ю

І як такому мені знайти спокій хіба можна

Я навіки прокажень самотня Квазімодо

Якщо ти чуєш молитву мою (якщо ти чуєш)

Там далеко в піднебесному раю (там між)

Я один у цьому світі величезному

Я ніби бездонний (я ніби бездонний)

Дай мені надію, побачить у мені

Заради чого я живу на землі (ти чуєш)

Мені тут так холодно і самотньо

Я Квазімодо

Якщо ти чуєш молитву мою (якщо ти чуєш)

Там далеко в піднебесному раю

Я один у цьому світі величезному

Я ніби бездонний

Дай мені надію, побачить у мені (дай мені надію)

Заради чого я живу на землі

Мені тут так холодно і самотньо

Я Квазімодо

Якщо ти чуєш молитву мою (чуєш)

Там далеко в піднебесному раю

Я один у цьому світі величезному

Я ніби бездонний

Дай мені надію, побачить у мені

Заради чого я живу на землі

Мені тут так холодно і самотньо

Я Квазімодо