Дети Москвы - Серёга

Минуточку внимания, извините за опоздание, спасибо за понимание!

Дамы и гопода!

Перед вами как всегда!

Специально и феноменально, эксклюзивно-скандально,

Нет соло из Осло, не дуэт от Моссовета,

Не трио из Рио, не квартет и не квинтет,

И не сикстет, тоже нет,

А просто столичные бродячие куплетисты исполнят свои куплеты,

Во время шоу просьба вести себя хорошо,

Дамы и господа, сохраняйте вашу бижутерию!

Между небом и землёй стоит под облаками

Город каменный большой белокаменный

Там асфальт давно метут босыми ногами с грустными глазами.

А кому-то песни петь, а кому-то слушать,

Гражданин, товарищ, барин, слышишь, дай нам на покушать.

Не ходите мимо нас, господа приличные,

Мы же тоже жрать хотим и нам нужны наличные.

дядя коммерсант, постой, сжалься над сироткой,

Покати копейкой медной, нам на хлеб и водку.

Если денег не даёшь, так хоть цыгаркой угости,

эх, подайте, Христа ради, Господи, спаси-прости.

Между небом и землёй стоит под облаками

Город каменный большой белокаменный

Там асфальт давно метут босыми ногами

С грустными глазами…

Дети Москвы, Дети Москвы.

И наша боль — жить такой судьбой.

Дети Москвы, дети Москвы.

И наша боль — жить такой судьбой.

Между небом и землёй поросёнок рылся

И нечаянно хвостом к небу прицепился,

Граждане прохожие, кидайте свои рублички,

А мы на эти рублички пойдём и купим бублички.

Купим себе бублички, булочки да калачи,

Дяденька, не тронь бродягу, палочкой не колоти.

Не гони нас с улицы, мы ж тут обездомились,

Жаль нет паспорта у нас, а то бы познакомились.

Между небом и землёй стоит под облаками

Город каменный большой белокаменный

Там асфальт давно метут босыми ногами

С грустными глазами…

Дети Москвы, Дети Москвы.

И наша боль — жить такой судьбой.

Дети Москвы, дети Москвы.

И наша боль — жить такой судьбой.

Не родили бы меня на свет мать моя с отцом,

Разве стал бы я тогда беспризорным сорванцом?

Не пошёл бы воровать я по карманам медяки.

И Не стал бы получать я от прохожих тумаки.

Я б не стал курить и пить, да по улицам просить,

Я бы в школу записался, чтобы грамоту учить,

Выучил бы грамоту я, да науки всякие

И забыл бы навсегда про деньки босяцкие.

Хвилинку уваги, вибачте за запізнення, спасибі за розуміння!

Пані та гопода!

Перед вами, як завжди!

Спеціально та феноменально, ексклюзивно-скандально,

Немає соло з Осло, не дует від Мосради,

Не тріо з Ріо, не квартет і не квінтет,

І не сікстет, теж немає,

А просто столичні бродячі куплетисти виконають свої куплети,

Під час шоу прохання поводитися добре,

Пані та пане, зберігайте вашу біжутерію!

Між небом і землею стоїть під хмарами

Місто кам'яне велике білокам'яне

Там асфальт давно метуть босими ногами з сумними очима.

А комусь пісні співати, а комусь слухати,

Громадянин, товаришу, пан, чуєш, дай нам наїсти.

Не ходіть повз нас, добродії,

Ми теж жерти хочемо і нам потрібна готівка.

дядько комерсант, стривай, зглянься над сиріткою,

Покати копійкою мідною, нам на хліб і горілку.

Якщо грошей не даєш, то хоч цигаркою пригости,

ех, подайте, Христа заради, Господи, спаси-прости.

Між небом і землею стоїть під хмарами

Місто кам'яне велике білокам'яне

Там асфальт давно метуть босими ногами

З сумними очима…

Діти Москви Діти Москви.

І наш біль — жити такою долею.

Діти Москви. Діти Москви.

І наш біль — жити такою долею.

Між небом і землею порося рилося.

І ненароком хвостом до неба причепився,

Громадяни перехожі, кидайте свої рублі,

А ми на ці карбованці підемо і купимо бублички.

Купимо собі бублички, булочки та калачі,

Дядечку, не тронь бродягу, паличкою не колоти.

Не гони нас з вулиці, ми тут знедолілися,

Шкода немає паспорта у нас, а то би познайомилися.

Між небом і землею стоїть під хмарами

Місто кам'яне велике білокам'яне

Там асфальт давно метуть босими ногами

З сумними очима…

Діти Москви Діти Москви.

І наш біль — жити такою долею.

Діти Москви. Діти Москви.

І наш біль — жити такою долею.

Не родили би мене на світло мати моя з батьком,

Хіба став би я тоді безпритульним шибеником?

Не пішов би красти я по кишенях мідяки.

І Не стал би отримувати я від перехожих тумаки.

Я б не став курити і пити, так по вулицям просити,

Я би в школу записався, щоб грамоту вчити,

Вивчив би грамоту я, так науки всякі

І забув би назавжди про дні босяцькі.