A solas conmigo - Sergio Dalma

Haciendo el inventario necesario

creo al menos, esta vez,

descubro que he perdido aquel diario

que escribía en la niñez.

Apenas un puñados de recuerdos,

medio ciertos del ayer,

y el lápiz desgastado en el desierto

de vivir para entender.

Historias con la cara repetida,

con el alma en la mochila

y una foto de carné.

volcanes que se encienden con la vida,

la vida que se incendia sin querer.

Aquí me tienes otra vez, ya ves,

a solas conmigo.

Aquí me tienes con los pies a cien,

haciendo camino.

Aquí me tienes otra vez, ya ves,

a solas conmigo,

aquí me tienes sin saber muy bien

el día en que vivo.

Amigos que se fueron con las nubes

para nunca más volver,

milagros que algún día nos creímos

para no perder la fe.

Que todo lo que ocurre, desocurre,

y nunca vuelve a suceder,

que el tiempo se nos marcha de repente

y no hay presente pa' después.

Caminos que inventamos sin sentido,

como pájaros perdidos en un mapa de papel,

amores que creímos extinguidos,

amores siempre vivos en la piel.

Aquí me tienes otra vez, ya ves,

a solas conmigo.

Aquí me tienes con los pies a cien,

haciendo camino.

Aquí me tienes otra vez, ya ves,

a solas conmigo,

aquí me tienes sin saber muy bien

el día en que vivo.

Y aquí me tienes otra vez, ya ves,

a solas conmigo.

A solas conmigo.

Проведення необхідної інвентаризації

Думаю, принаймні цього разу

Я виявив, що загубив цей щоденник

що він писав у дитинстві.

Лише жменька спогадів,

наполовину впевнений у вчорашньому дні,

і олівець, який носили в пустелі

жити, щоб зрозуміти.

Історії з повторюваним обличчям,

з душею в рюкзаку

і фото на паспорт.

вулкани, що запалюються життям,

життя, що ненавмисно загоряється.

Ось у тебе знову я, бачиш,

наодинці зі мною

Ось тобі я з ногами на сто,

прокладаючи шлях.

Ось у тебе знову я, бачиш,

наодинці зі мною,

ось ти маєш мене, не знаючи дуже добре

день, коли я живу

Друзі, які пішли з хмарами

щоб ніколи не повернутися,

чудеса, в які одного дня ми повірили

щоб не втратити віру.

Що все, що відбувається, відбувається,

і це ніколи не повториться,

що час раптово покидає нас

а подарунка на потім немає.

Шляхи, які ми вигадуємо без сенсу,

як загублені птахи на паперовій карті,

кохання, які ми думали, що згасли,

любить завжди живе в шкірі.

Ось у тебе знову я, бачиш,

наодинці зі мною

Ось тобі я з ногами на сто,

прокладаючи шлях.

Ось у тебе знову я, бачиш,

наодинці зі мною,

ось ти маєш мене, не знаючи дуже добре

день, коли я живу

І ось у тебе знову я, бачиш,

наодинці зі мною

наодинці зі мною