Грани - Сергей Осипенко

Все хотел бежать к тебе, сокращал маршруты.

В лоскуты рвал скорость дней, в дробь крушил минуты.

Ножницами резал путь, вдаль смотрел… там, где ты.

Чувствовал тебя душой, знал, что рядом есть ты.

Припев:

Мы — загадка для людей, грани измерения.

Применяем силу слов, силу притяжения.

Мы стоим, разбившись вдруг о скалу сомнения.

Мы приводим нашу жизнь в скорость и движение!

2 куплет:

Мы с тобой одной цепи замкнутые звенья.

Не хочу тебя терять, ты — мое спасение.

Смысл осознанной любви, кровь горячей вены.

Рождены в душе людьми, без лукавства тени.

Припев:

Мы — загадка для людей, грани измерения.

Применяем силу слов, силу притяжения.

Мы стоим, разбившись вдруг о скалу сомнения.

Мы приводим нашу жизнь в скорость и движение!

Все хотів бігти до тебе, скорочував маршрути.

У шматки рвав швидкість днів, дріб трошив хвилини.

Ножицями різав шлях, у далечінь дивився… там, де ти.

Відчував тебе душею, знав, що поряд є ти.

Приспів:

Ми - загадка для людей, грані вимірювання.

Застосовуємо силу слів, силу тяжіння.

Ми стоїмо, розбившись раптом про скелю сумніву.

Ми наводимо наше життя в швидкість і рух!

2 куплет:

Ми з тобою одного ланцюга замкнуті ланки.

Не хочу тебе втрачати, ти — мій порятунок.

Сенс усвідомленого кохання, кров гарячої вени.

Народжені в душі людьми, без лукавства тіні.

Приспів:

Ми - загадка для людей, грані вимірювання.

Застосовуємо силу слів, силу тяжіння.

Ми стоїмо, розбившись раптом про скелю сумніву.

Ми наводимо наше життя в швидкість і рух!