Глазами и душой - Сергей «Чиж» Чиграков

Успокой меня глазами, успокой меня душой

И босыми встань ногами на сердечную мозоль.

Боль доставь мне наслажденья, исцарапай спину мне,

Мне явись как исцеленье, светом будь в моем окне,

Светом будь в моем окне.

Обними меня глазами, обними меня душой.

Как пред строгими богами, я перед тобой одной.

Обними меня покрепче да прижми к своей груди:

Мне так будет много легче позабыть и перейти,

Позабыть и перейти.

Поцелуй меня глазами, поцелуй меня душой.

Оборвать все нити сразу легче, нежели по одной.

Стебель жизни очень тонок, не губи его шаля:

Где-то там не спит ребенок, так похожий на меня,

Так похожий на меня.

Так успокой меня глазами, успокой меня душой

И босыми встань ногами на сердечную мозоль.

Для меня ты — Ангел Божий, без тебя такая муть!

Мне скажи: «Ты — мой хороший» и еще чего-нибудь…

Мне скажи: «Ты — мой хороший» и еще чего-нибудь…

Заспокой мене очима, заспокой мене душею

І босими встань ногами на серцеву мозоль.

Біль достав мені насолоди, подряпай спину мені,

Мені як зцілення, світлом будь у моєму вікні,

Світлом будь у моєму вікні.

Обійми мене очима, обійми мене душею.

Як перед строгими богами, я перед тобою однією.

Обійми мене міцніше і притисні до своїх грудей:

Мені так буде набагато легше забути і перейти,

Забути і перейти.

Поцілуй мене очима, поцілуй мене душею.

Обірвати всі нитки відразу легше, ніж по одній.

Стебло життя дуже тонке, не губи його шаля:

Десь там не спит дитина, така схожа на мене,

Так схожий на мене.

Так заспокой мене очима, заспокой мене душею

І босими встань ногами на серцеву мозоль.

Для мене ти— Ангел Божий, без тебе така каламут!

Мені скажи: «Ти — мій добрий» і ще чогось…

Мені скажи: «Ти — мій добрий» і ще чогось…