Дорогуша - Сергей «Чиж» Чиграков

Наверно я стану крутым, вот смеху,

Мне предложили записать пластинку.

Автобус шел тихонько по бездорожью,

Но до конечной еще есть время.

А в городе жизнь идет так, как и прежде,

Если убрать разрешенное нечто.

Меня начинают обманывать дети,

Видно я начинаю взрослеть.

Ей, дорогуша, заплати за мой кофе

И, если можешь, стакан портвейна.

Это здесь рядом, две остановки,

Тогда ты узнаешь меня чуть лучше.

Я расскажу тебе о воинской службе.

Я прочту тебе ранние песни.

Ведь ты же тащишься на рок-музыкантах,

Тебе все равно с кем из нас иметь дело.

А завтра утром уйди подальше

И постарайся, чтобы я не проснулся.

Не пытайся сготовить завтрак —

Я не выношу чужих женщин на кухне.

Ну, так что, дорогуша, как насчет портвейна?

Как тебе нравится моя перспектива?

Я так и знал, что ты согласишься.

Пойдем быстрей вон наш троллейбус.

Напевно я стану крутим, ось сміху,

Мені запропонували записати платівку.

Автобус йшов тихенько по бездоріжжю,

Але до кінцевої ще є час.

А в місті життя йде так, як і раніше,

Якщо прибрати дозволене щось.

Мене починають обманювати діти,

Видно я починаю дорослішати.

Їй, люба, заплати за мою каву

І, якщо можеш, склянку портвейну.

Це тут поряд, дві зупинки,

Тоді ти впізнаєш мене трохи краще.

Я розповім тобі про військову службу.

Я прочитаю тобі ранні пісні.

Адже ти ж тягнешся на рок-музикантах,

Тобі все одно з ким із нас мати справу.

А завтра вранці піди подалі

І постарайся, щоб я не прокинувся.

Не намагайся приготувати сніданок

Я не виношу чужих жінок на кухні.

Ну, то що, люба, як щодо портвейну?

Як тобі подобається моя перспектива?

Я так і знав, що ти погодишся.

Ходімо швидше наш тролейбус.