Twilight Zone - Serenata

Intro:

Celine: You know what’s going on here?

It’s simple.

I don’t think I love you

anymore

I. Soupherb

Looking like he’s staring across the street

One hand in his pocket, other holding cigarette

Rubbed his head on his forearm, mind on regret

Trying to figure out when they started losing steps

Spending his night flying solo

How many bottles more?

It felt like a chokehold

Haven’t stepped home since hours ago

But how is it home if love goes when heat blows?

Took flights to readers and hoes, how did she know?

Didn’t give a damn anymore, she stormed off and he just let her go

Like the wife and kid replaced

'Cause one thought he needed a happy place

But it’s still the same old phase in a different case with an older face

Definitely not like a few or twenty years back

Forced to squeeze out what’s left in their tank

Sweeties, don’t worry, take a rest

Mommy’s still there struggling to do her best

She’s taking them to grandma, too much stress

Instinct running on what to do next

But most likely too busy

Painfully reminiscing to pay attention

Missing that young guy with the sweet aggression

Well, guess those two occasions were trying to say something else

One: you’re not meant for each other

Two: I said you’re not meant for each other

Thought of moving somewhere far with her mother

To rip the old and move onto the next chapter

Hoping that he won’t come after her

Down on one knee to beg while playing father

Wondered why he didn’t think of their daughters

Feeling too numb to show face, give closure

II.

Kensa

Blood in the flowers of a perfect love abandoned

Passion’s in the twilight zone of a night ocean

Broke apart when she pulled the intravenous drip

Now the prospect of forever is a broken pinkie finger

He contemplates his end, knowing he’d never get better

Penning a suicide note in the form of a love letter

Reconstructing all his bad patterns 'til she left

It felt the same as mourning for the loss of a friend

Consumed by the frenzy of his own codependence

She learned how to abandon when she’s constantly abandoned

Now he’s back to smoking away a pack and half a day

And he embraced the alcoholic daze as his default state

Just one night lost all of its magic

They were destined to be incinerated sungrazing comets

Burn the photographs 'cause I don’t want you in my head

If the full eclipse is matrimony bleeds itself to death

I know that you’re exhausted to love and be unloved

And I confess to the crime, I know it can’t be undone

I’m sorry that I lacked the needed courage to accept

What I took for granted, now you had the courage to reject

The language of romantics is lost in translation

We only said «I love you» as a way of our tradition

Exploited all my sorries 'til you got accustomed with apologies that it’s no

longer an essential part of me

Leave me in this rotting condition that I deserve

I’m not supposed to feel alive at the mercy of your words

Spoken tragedies turned taciturn

Now the photographs are burning to the point of no return

I am setting you free into the moonlight

Take flight with those angelic wings, forgiveness ain’t divine

And as the moon rises in the quiet of the night sky

The promise of eternity vanished for a lifetime

Don’t resuscitate me with your cryogenic lasers

Let me plunge into the realm of my psycho-fatalism

All remaining light is snatched away by the shadows

I can no longer hear the singing of the dead sparrows

Forsaken by the universe who never gave an answer

As to why I shouldn’t be the victim of this cancer

It’s the first stain since our immaculate conception

The little demons in my head declared an insurrection

And I’m trapped in despair with pain and affliction

So suspend me in the air and execute my crucifixion

Set the cross on fire 'til the ashes turn black

There is no final revolution that’ll end in getting her back

Now I’m all alone in what was once a happy home

Ten years of marriage, no shit is set in stone

In the end, I’m just a name scribbled in her death note

What was once a livewire, what is now a dead ghost!

(Dead ghost, dead ghost, dead ghost…)

Outro:

Patrick Wilson: You’re good… you’re so good, you’re so fucking good,

you’re just like her.

You’re just like her.

You’re all just fucking like her!

You wanna drive a man fucking crazy!

Then go, go with your fucking mind!

Go your fucking way!

Go!

вступ:

Селін: Ти знаєш, що тут відбувається?

Це просто.

Я не думаю, що кохаю тебе

більше

І. Суферб

Здається, він дивиться на інший бік вулиці

Одна рука в кишені, інша тримає сигарету

Потерся головою об передпліччя, розум від жалю

Намагаючись з’ясувати, коли вони почали втрачати кроки

Проводити ніч, літаючи самостійно

На скільки пляшок ще?

Це відчувалося як задушливий прийом

Не повертався додому кілька годин тому

Але як це вдома, якщо кохання минає, коли віє спека?

Літала до читачів і мотик, звідки вона знала?

Її більше не хвилювало, вона втекла, а він просто відпустив її

Начебто дружину і дитину замінив

Тому що один думав, що йому потрібне щасливе місце

Але це все та ж стара фаза в іншому випадку зі старшим обличчям

Точно не так, як кілька чи двадцять років тому

Змушені вичавити те, що залишилося в їхньому баку

Милі, не хвилюйтеся, відпочивайте

Мама все ще там, намагаючись зробити все можливе

Вона везе їх до бабусі, занадто великий стрес

Інстинкт працює над тим, що робити далі

Але, швидше за все, занадто зайнятий

Болісно спогад, щоб звернути увагу

Сумую за тим молодим хлопцем із солодкою агресією

Гадаю, ці два випадки намагалися сказати щось інше

Перше: ви не призначені одне для одного

Два: я сказав, що ви не призначені одне для одного

Думала переїхати кудись далеко з мамою

Щоб розірвати старе й перейти до наступної глави

Сподіваючись, що він не піде за нею

Опуститися на одне коліно, щоб благати, граючи в батька

Дивувався, чому він не думає про їхніх дочок

Відчуваєш себе занадто онімілим, щоб показати обличчя, закрий

II.

Kensa

Кров у квітах покинутого ідеального кохання

Пристрасть у сутінках нічного океану

Розпався, коли вона ввела внутрішньовенну крапельницю

Тепер перспектива назавжди — це зламаний мізинець

Він роздумує про свій кінець, знаючи, що йому ніколи не стане краще

Написання передсмертної записки у формі любовного листа

Реконструював усі його погані моделі, поки вона не пішла

Це відчувалося так само, як скорбота про втрату друга

Поглинутий божевіллям власної співзалежності

Вона навчилася кидати, коли її постійно кидають

Тепер він знову викурює пачку та півдня

І він прийняв алкогольну ошелешеність як стан за замовчуванням

Лише одна ніч втратила всю свою магію

Їм судилося бути спаленими кометами, що пасуть сонце

Спалюй фотографії, бо я не хочу, щоб ти був у моїй голові

Якщо повне затемнення є шлюбом, він стікає кров’ю до смерті

Я знаю, що ти втомився від кохання та нелюблення

І я зізнаюся у злочині, я знаю, що його неможливо відмінити

Мені шкода, що мені не вистачило сміливості прийняти

Те, що я сприймав як належне, тепер у вас вистачило сміливості відкинути

Мова романтиків втрачається в перекладі

Ми тільки сказали «Я кохаю тебе» за нашою традицією

Використовував усі мої вибачення, поки ви не звикли з вибаченнями, що це ні

більше невід’ємна частина мене

Залиште мене в такому гнилому стані, якого я заслуговую

Я не повинен відчувати себе живим від милості твоїх слів

Сказані трагедії стали мовчазними

Тепер фотографії горять до точки неповернення

Я відпускаю вас на волю в місячне світло

Політайте з цими ангельськими крилами, прощення не божественне

І коли місяць сходить у тиші нічного неба

Обіцянка вічності зникла на все життя

Не реанімуйте мене своїми кріогенними лазерами

Дозвольте мені поринути у сферу мого психофаталізму

Весь залишок світла вихоплюється тінями

Я більше не чую співу мертвих горобців

Покинутий всесвітом, який так і не дав відповіді

Чому я не повинен стати жертвою цього раку

Це перша пляма після нашого непорочного зачаття

Маленькі демони в моїй голові оголосили повстання

І я в пастці відчаю з болем і стражданням

Тож підвісьте мене в повітрі і виконайте моє розп’яття

Підпали хрест, поки попіл не почорніє

Немає останньої революції, яка завершилася б її поверненням

Тепер я зовсім один у тому, що колись було щасливим домом

Десять років шлюбу, жодного лайна не висічено в камені

Зрештою, я просто ім’я, написане в її передсмертній записці

Те, що колись було живим дротом, а тепер мертвий привид!

(Мертвий привид, мертвий привид, мертвий привид…)

Outro:

Патрік Вілсон: Ти молодець... ти такий гарний, ти такий до біса гарний,

ти така сама як вона.

Ти така сама, як вона.

Ви всі до біса схожі на неї!

Ти хочеш звести чоловіка з розуму!

Тоді йди, йди з довбаним розумом!

Іди своїм чортовим шляхом!

Іди!