Снова зима - Сегодня в Мире

Вот и снова зима,

И снова вечер и гирлянды горят.

И снова вид из окна

Такой же, как и десять лет назад.

И вот мы вместе опять,

И наша память холодна и пуста,

Всё можно снова начать,

И мы привычно занимаем места.

Припев:

Засыпают над землёй небеса,

И в который раз

Зима посмотрит прямо в глаза,

И не заметит нас,

И белый снег,

Как холодный грим,

Скрывает времени след,

И наших лиц уже не видно под ним…

Мы глядим за окно,

Одним дыханием рисуя сердца.

И мы во всём заодно,

Но нам и в мыслях не дойти до конца.

Мы неподвижны впотьмах,

Мы различаем то, что скрыто от глаз.

Гаснут окна в домах,

И наступает самый тихий час.

Припев:

Засыпают над землёй небеса,

И в который раз

Зима посмотрит прямо в глаза,

И не заметит нас,

И белый снег,

Как холодный грим,

Скрывает времени след,

И наших лиц уже не видно под ним…

Считать короткие дни,

По нашим меркам, — небольшая беда.

И мы надёжно храним

То, что не денется уже никуда.

Мы как факиры точь-в-точь —

Мы спим на иглах и глотаем огни.

И в эту тихую ночь

Нам небезопасно оставаться одним.

Припев: (2)

Засыпают над землёй небеса,

И в который раз

Зима посмотрит прямо в глаза,

И не заметит нас,

И белый снег,

Как холодный грим,

Скрывает времени след,

И наших лиц уже не видно под ним…

Ось і знову зима,

І знову вечір і гірлянди горять.

І знову вигляд із вікна

Такий, як і десять років тому.

І ось ми разом знову,

І наша пам'ять холодна і пуста,

Все можна знову почати,

І ми звично займаємо місця.

Приспів:

Засипають над землею небеса,

І в вкотре

Зима подивиться прямо в очі,

І не помітить нас,

І білий сніг,

Як холодний грим,

Приховує часу слід,

І наших осіб уже не видно під ним...

Ми дивимося за вікно,

Одним подихом малюючи серця.

І ми у всьому заодно,

Але нам і в думках не дійти до кінця.

Ми нерухомі в пітьмах,

Ми розрізняємо те, що приховано від очей.

Гаснуть вікна в будинках,

І настає сама тиха година.

Приспів:

Засипають над землею небеса,

І в вкотре

Зима подивиться прямо в очі,

І не помітить нас,

І білий сніг,

Як холодний грим,

Приховує часу слід,

І наших осіб уже не видно під ним...

Вважати короткі дні,

За нашими мірками, невелика біда.

І ми надійно зберігаємо

Те, що не буде вже нікуди.

Ми як факіри точнісінько —

Ми спимо на голках і ковтаємо вогні.

І в цю тиху ніч

Нам небезпечно залишатися одним.

Приспів: (2)

Засипають над землею небеса,

І в вкотре

Зима подивиться прямо в очі,

І не помітить нас,

І білий сніг,

Як холодний грим,

Приховує часу слід,

І наших осіб уже не видно під ним...