Сумрак зимы - Sea of Despair

Снег, первый снег

Сотрёт тень с души

За кружевом рек

Скроет тропы в глуши

Белый ковёр

Не тронут ногой,

Чья-то тень меж стволов —

Я… Или призрак мой…

Тишина охватила

лес немой белизною

Ты бредёшь меж деревьев,

ищешь покоя

Будто слышишь, шепчет

Эхо ветра лесного:

Забудь обо всём,

останься со мною.

Останься навеки со мною

В заснеженный мир мой

Ступи неприметно,

Серебряный сон

Хранят белые ветви,

Звук хрустального звона,

Зов эха лесного

С пробуждённой души

Иней снимет оковы

Этот сумрачный мир

Застыл в ожиданье,

Каждый шаг, каждый миг —

Воспоминанье,

Как я приносил

Из края вечных снегов

Холод мёртвых цветов

И несказанных слов

Всё, что было вчера —

Замело метелью,

Средь её серебра

Я бреду меж деревьев,

С каждым шагом

Шепчу, будя эхо лесное —

Забудь обо всём,

останься на веки

со мною

Где же ты, свет мой,

В холодном тумане,

Этот сумрачный мир

Сверкающих граней —

Холодной души

Позабытое слово,

Сон мрачной зимы,

Эхо ветра лесного…

Сніг, перший сніг

Зітріть тінь із душі

За мереживом річок

Приховає стежки в глушині

Білий килим

Не зачеплять ногою,

Чиясь тінь між стовбурами —

Я... Або мій привид...

Тиша охопила

ліс німою білизною

Ти бредеш між дерев,

шукаєш спокою

Ніби чуєш, шепоче

Відлуння вітру лісового:

Забудь про все,

залишся зі мною.

Залишся навіки зі мною

У засніжений світ мій

Ступи непомітно,

Срібний сон

Зберігають білі гілки,

Звук кришталевого дзвону,

Поклик луни лісової

З пробудженої душі

Іній зніме пута

Цей похмурий світ

Застиг в очікуванні,

Кожен крок, кожну мить

Спогади,

Як я приносив

З краю вічних снігів

Холод мертвих квітів

І несказанних слів

Все, що було вчора—

Замело хуртовиною,

Серед її срібла

Я бреду між дерев,

З кожним кроком

Шепчу, будя луну лісову—

Забудь про все,

залишся на віки

зі мною

Де ж ти, світло моє,

У холодному тумані,

Цей похмурий світ

Виблискуючих граней —

Холодної душі

Забуте слово,

Сон похмурої зими,

Відлуння вітру лісового…