Слёзы дождя - Sea of Despair

Под скорбью неба — в тиши немой

Вот-вот заплачет весь мир земной

Шелест листьев и плач дождя

Укрылись печалью, тревогу тая.

Я бреду тропою снов

Навстречу ветру пустых дорог,

Не найти моих следов,

Мне не вспомнить нужных слов…

Сквозь туман и росу…

Рассыпаясь в слезах…

Злата листьев коснусь…

Потоком ливней в огнях…

И один за другим…

Рыданьем рек…

Они умрут прошептав…

Об ушедших навек…

Век я ждал смерть

Смерть искала меня

Я в осени вижу её Осень плачет слезами когда

Когда стихнет вздох

Вздох мёртвых листьев шепчет мне

Всё уйдёт отсюда навек

Я смотрю в туман полей

Мгла укрыла ясный день,

Сумерки объяли лес,

Я таю в шёпоте теней…

Это — осень, час расплат,

Дождь смыл огненный закат,

Призрак умершего дня

Идёт по следу, ждёт меня…

Век я ждал смерть

Смерть искала меня

Я в осени вижу её Осень плачет слезами когда

Когда стихнет вздох

Вздох мёртвых листьев шепчет мне

Всё уйдёт отсюда навек

Листья в наших руках…

в ожидании сна…

прощают весь мир…

Слезами дождя…

Отплачут, скорбя…

В потоках рек…

Листья сгинут, шепча

Об ушедших навек

Під скорботою неба — тиші німої

Ось-ось заплаче весь світ земний

Шелест листя і плач дощу

Сховалися смутком, тривожно таячи.

Я бреду стежкою снів

Назустріч вітру порожніх доріг,

Не знайти моїх слідів,

Мені не згадати потрібних слів…

Крізь туман і росу…

Розсипаючись у сльозах…

Злата листя торкнуся...

Потоком злив у вогнях…

І один за іншим...

Риданням рік…

Вони помруть прошепотівши…

Про навік, що пішли.

Вік я чекав смерті

Смерть шукала мене

Я восени бачу її осінь плаче сльозами коли

Коли стихне зітхання

Зітхання мертвого листя шепоче мені

Все піде звідси навіки

Я дивлюся в туман полів

Імла вкрила ясний день,

Сутінки охопили ліс,

Я таю в шепоті тіней...

Це — осінь, година розплат,

Дощ змив вогняний захід,

Примара померлого дня

Іде слідом, чекає мене...

Вік я чекав смерті

Смерть шукала мене

Я восени бачу її осінь плаче сльозами коли

Коли стихне зітхання

Зітхання мертвого листя шепоче мені

Все піде звідси навіки

Листя в наших руках…

в очікуванні сну ...

прощають увесь світ...

Сльозами дощу.

Відплачуть, сумуючи…

У потоках річок…

Листя згинуть, шепочучи

Про минулі навіки