Two Ragged Soldiers - Scott Walker

They spoke transparent phrases to looking glass women

And they took the detours that scattered the way

They departed from summer like two ragged soldiers

Dragging their heels through their fantasies

There were meals in the missions for two frozen statues

And long drafty sermons devouring their knees

Sometimes passions in winter turn to cold soundless moments

That teared in the eyes of their fantasies

There were nights on park benches, stale bread for the pigeons

Good mornings to faces who just turned away

And on one road confusion, the other desire

So they took to the road of their fantasies

One would speak of a lake where he used to go swimming

The other had no memories left for his mind

With their arms round each other the two ragged soldiers

Laughed through a war that they couldn’t see

Laughed for a world filled with fantasy

Вони говорили прозорими фразами скляним жінкам

І вони пішли об’їзними шляхами, що розкидали шлях

Вони відійшли від літа, як два обірвані солдати

Волочачи п’ятами через свої фантазії

У місіях були страви для двох заморожених статуй

І довгі проповіді, що пожирають їхні коліна

Іноді пристрасті взимку перетворюються на холодні беззвучні моменти

Це розривало на очах їхні фантазії

Були ночі на лавках у парку, черствий хліб для голубів

Доброго ранку особам, які щойно відвернулися

І на одній дорозі плутанина, на іншій бажання

Тож вони пішли на дорогу своїх фантазій

Можна було б говорити про озеро, де він коли ходив купатися

У іншого не залишилося спогадів

Обіймаючи один одного, двоє обдертих солдатів

Сміялися через війну, яку вони не бачили

Сміялися за світ, наповнений фантазією