Papa - Scott Helman

You don’t have much time left so

Let’s use up what we got

Yeah, it’s on days like this I

Wish we believed in God

You’re lookin' back at your life

I’m looking forward at mine

It’s true but it don’t make sense

That we’re both running outta time

Remember Thomas the Tank Engine

And the sips of gin

On a jet-lagged winter night

Remember the way you drove

Those London roads

Had to hold on for my life

You were like «fee fi fo fum»

Coming up the stairs

We’d laugh, me and Jack

Saying, «Papa I’m scared»

Now I’m really scared

You talk just like the old you

And then you start to cough

I’m tryin to be strong but

It’s obvious I’m not

You’re lookin' back at your life

I’m looking forward at mine

It’s true but it don’t make sense

That we’re both running outta time

Remember Thomas the Tank Engine

And the sips of gin

On a jet-lagged winter night

Remember the way you drove

Those London roads

Had to hold on for my life

You were like «fee-fi-fo-fum»

Coming up the stairs

We’d laugh, me and Jack

Saying, «Papa I’m scared»

But now I’m really scared

«Message received, Friday, May 31st at 11:33 PM.»

«Jo, I’m in Buckley Ward I think, room 8. And I’m really knackered and I really

wanna go to bed.»

I’ll always remember

Thomas the Tank Engine

And the sips of gin

On a jet-lagged winter night

Remember the way you drove

Those London roads

Had to hold on for my life

You were like «fee-fi-fo-fum»

Coming up the stairs

We’d laugh, me and Jack

Saying, «Papa I’m scared»

Now I’m really scared

«Okay, I’ll speak to you tomorrow mornin'.»

«Okay, I love you darlin'.»

У вас залишилося не так багато часу

Давайте використаємо те, що маємо

Так, у такі дні я

Бажаю, щоб ми вірили у Бога

Ви озираєтеся на своє життя

Я з нетерпінням чекаю свого

Це правда, але не має сенсу

Що нам обох не вистачає часу

Згадайте танкового двигуна Томаса

І ковтки джину

У зимову ніч із затримкою струменя

Згадайте, як ви їхали

Ці лондонські дороги

Довелося триматися на все життя

Ви були схожі на «плату за фо-фум»

Піднімаємося сходами

Ми б сміялися, я і Джек

Кажучи: «Тато, я боюся»

Тепер мені справді страшно

Ти говориш так само, як старий

А потім починаєш кашляти

Я намагаюся бути сильним, але

Очевидно, що я ні

Ви озираєтеся на своє життя

Я з нетерпінням чекаю свого

Це правда, але не має сенсу

Що нам обох не вистачає часу

Згадайте танкового двигуна Томаса

І ковтки джину

У зимову ніч із затримкою струменя

Згадайте, як ви їхали

Ці лондонські дороги

Довелося триматися на все життя

Ти був як «фі-фі-фо-фум»

Піднімаємося сходами

Ми б сміялися, я і Джек

Кажучи: «Тато, я боюся»

Але тепер мені справді страшно

«Повідомлення отримано, п’ятниця, 31 травня о 23:33».

«Джо, я в Баклі Уорді, я думаю, кімната 8. І я справді збитий, і я справді

хочу спати.»

Я завжди пам'ятатиму

Томас двигун танка

І ковтки джину

У зимову ніч із затримкою струменя

Згадайте, як ви їхали

Ці лондонські дороги

Довелося триматися на все життя

Ти був як «фі-фі-фо-фум»

Піднімаємося сходами

Ми б сміялися, я і Джек

Кажучи: «Тато, я боюся»

Тепер мені справді страшно

«Гаразд, я поговорю з тобою завтра вранці».

«Гаразд, я люблю тебе, коханий».