Aborta - Sanguis et Cinis

Den Geist von Vergangenheit vernarbt

Wurde ich Teil der Nacht

Noch so voll Angst

Strahlen meine Augen Sehnsucht aus

Ein verstrter Blick zu Orientierung

Wo bin ich hier?

Auf der Srasse meines Schicksals

Verschliesse ich mich vor der Erinnerung

Ein verirrter Traum verlor an Sinn

Eine einsame Trne im Sand versickert

Kein Wort will ich mehr hren

Keinen einzigen Gedanken verschwenden

Aus der Nacht trete ich-aus dem Tempel der Erkenntnis

Ringsum meine Angst-habe ich Kerzen aufgestellt

Zu meiner Furcht gebetet-und schliesslich gelacht

So nehme ich was fr mich bestimmt

So fahre ich fort zu leben-im Tempel der Erkenntnis

Liess ich Dich zurck-nichts als bittere Gedanken

Und Deine Worte

Die keinen Sinn mehr ergeben

Шрамований привидом минулого

Я став частиною ночі

Все ще такий наляканий

Мої очі випромінюють тугу

Розгублений погляд для орієнтації

Де я?

На дорозі моєї долі

Я закриваюся на спогад

Приблудний сон втратив сенс

Самотня сльоза просочилася на пісок

Я не хочу чути більше ні слова

Не марнуйте жодної думки

Виходжу з ночі - з храму знання

Навколо свого страху я поставив свічки

Молився моєму страху - і нарешті засміявся

Тому беру щось собі

Тож я продовжую жити – у храмі знання

Я залишив тебе позаду - нічого, крім гірких думок

І ваші слова

Що вже не має сенсу