How Come? - Sandpeople

My heart used to pitter-patter, now it makes a loud clunk

I used to think the picture mattered, yes I was a proud one

Now I slouch, hunched, waiting for that blackout

To outrun the machines that tell me not to ask «How come?»

But how come

These days the babies are perfect

And the master is out of touch with the world behind the curtain

And how come

The world behind my eyes makes them nervous

And out of touch with that world that’s not made out of circuits

It was a normal day for Michael, he was the sludge of their kingdom

His job was to recycle and clean the gutters of the streets up

As complex as he was he tended to act strange

And play stupid cause he was better off that way

His back ached and nobody talked to Michael

His only friends were the rats and an electronic pocket bible

On which the words changed monthly

He held what he believed was true and saved nothing

Rounding his thoughts through the compartment in the back of his head

Blaming his God for Armageddon not happening yet

He says the computer chips in the system took the good within this

And innocent ones disappear if they look suspicious

But we all know that that’s not true, Michael’s just crazy

And if he didn’t keep the streets clean, then he’d die discretely

They think he’s no threat, but they don’t know yet

Now he goes in his own head and says it to himself

My heart used to pitter-patter, now it makes a loud clunk

I used to think the picture mattered, yes I was a proud one

Now I slouch, hunched, waiting for that blackout

To outrun the machines that tell me not to ask «How come?»

But how come

These days the babies are perfect

And the master is out of touch with the world behind the curtain

And how come

The world behind my eyes makes them nervous

And out of touch with that world that’s not made out of circuits

The days pass like dreams and years pass like blinks

And he kept them in his diary, though he couldn’t write or read

That compartment in the back of his head, he kept safe

He knew that he was dead weight the day he couldn’t clean

The rats were the only ones that listened to Michael

Cause the rats were like him in that they lived under the spiral

The rats were like him and given a similar title

And as the light grew dim, he saw that the sun was a lightbulb

There was a story that his great-grandmother told him

About when there was fresh air and the land wasn’t frozen

People looked different cause their genes weren’t altered

And the sky was blue and filled with animals called birds

Just then, he felt a pressure in the back of his neck

A routine thought check, so he had to clear his head quick

His compartment had been detected

So with the lips of a dead man he said this

My heart used to pitter-patter, now it makes a loud clunk

I used to think the picture mattered, yes I was a proud one

Now I slouch, hunched, waiting for that blackout

To outrun the machines that tell me not to ask «How come?»

But how come

These days the babies are perfect

And the master is out of touch with the world behind the curtain

And how come

The world behind my eyes makes them nervous

And out of touch with that world that’s not made out of circuits

The blackout came and technically Michael still lived

And was given new chemicals to kill rats with

It was easy

Because the rats came to him

And with the streets cleaned, he was considered angel again

My heart used to pitter-patter, now it makes a loud clunk

I used to think the picture mattered, yes I was a proud one

Now I slouch, hunched, waiting for that blackout

To outrun the machines that tell me not to ask «How come?»

But how come

These days the babies are perfect

And the master is out of touch with the world behind the curtain

And how come

The world behind my eyes makes them nervous

And out of touch with that world that’s not made out of circuits

Раніше моє серце стукало, а тепер сильно стукає

Раніше я думав, що зображення має значення, так, я був гордим

Тепер я сутулюсь, згорбившись, чекаю цього затемнення

Щоб обігнати машини, які кажуть мені не питати «Чому так?»

Але як же так

У ці дні діти ідеальні

А майстер не зв’язується зі світом за завісою

А як же так

Світ за моїми очима змушує їх нервувати

І без зв’язку з цим світом, який складається не з схем

Це був звичайний день для Майкла, він був мулом їхнього королівства

Його робота полягала в переробці та очищенні вуличних жолобів

Як би він не був складним, він мав тенденцію поводитися дивно

І грати дурно, бо так йому було краще

У нього боліла спина, і ніхто не розмовляв з Майклом

Єдиними його друзями були щури й кишенькова електронна Біблія

На якому слова змінювалися щомісяця

Він тримав те, що вважав правдою, і нічого не врятував

Округляє свої думки через відсік на потилиці

Звинувачувати свого Бога в тому, що Армагеддон ще не відбувся

Він скаже, що комп’ютерні мікросхеми в системі взяли на себе переваги

А невинні зникають, якщо виглядають підозрілими

Але ми всі знаємо, що це неправда, Майкл просто божевільний

І якби він не тримав вулиці в чистоті, він помер би незабаром

Вони думають, що він не представляє загрози, але поки не знають

Тепер він заходить в власну голову і каже самому самому

Раніше моє серце стукало, а тепер сильно стукає

Раніше я думав, що зображення має значення, так, я був гордим

Тепер я сутулюсь, згорбившись, чекаю цього затемнення

Щоб обігнати машини, які кажуть мені не питати «Чому так?»

Але як же так

У ці дні діти ідеальні

А майстер не зв’язується зі світом за завісою

А як же так

Світ за моїми очима змушує їх нервувати

І без зв’язку з цим світом, який складається не з схем

Дні минають, як мрії, а роки як мигання

І він вів їх у своєму щоденнику, хоча не вмів писати чи читати

Той відсік на потилиці він тримав у безпеці

Він знав, що був мертвим вагою в той день, коли не міг прибрати

Щури були єдиними, хто слухав Майкла

Тому що щури були схожі на нього тим, що жили під спіраллю

Щури були схожі на нього і отримали подібний титул

І коли світло тьмяніло, він побачив, що сонце — лампочка

Була історія, яку розповіла йому прабабуся

Приблизно, коли було свіже повітря і земля не була замерзла

Люди виглядали інакше, тому що їхні гени не були змінені

А небо було блакитним і наповнене тваринами, яких називають птахами

Саме тоді він відчув тиск у потилиці

Звичайна перевірка думок, тому йому довелося швидко очистити голову

Його купе було виявлено

Тож вустами мертвого він промовив це

Раніше моє серце стукало, а тепер сильно стукає

Раніше я думав, що зображення має значення, так, я був гордим

Тепер я сутулюсь, згорбившись, чекаю цього затемнення

Щоб обігнати машини, які кажуть мені не питати «Чому так?»

Але як же так

У ці дні діти ідеальні

А майстер не зв’язується зі світом за завісою

А як же так

Світ за моїми очима змушує їх нервувати

І без зв’язку з цим світом, який складається не з схем

Настало затемнення, і технічно Майкл все ще жив

І отримав нові хімікати, щоб знищити щурів

Це було легко

Тому що до нього прийшли щури

А коли вулиці були прибрані, його знову вважали ангелом

Раніше моє серце стукало, а тепер сильно стукає

Раніше я думав, що зображення має значення, так, я був гордим

Тепер я сутулюсь, згорбившись, чекаю цього затемнення

Щоб обігнати машини, які кажуть мені не питати «Чому так?»

Але як же так

У ці дні діти ідеальні

А майстер не зв’язується зі світом за завісою

А як же так

Світ за моїми очима змушує їх нервувати

І без зв’язку з цим світом, який складається не з схем