Sieluni kaltainen - Samuli Edelmann

Olen ohittanut kukkulan ja radan penkereen

Sen kohdan, jossa loppui leikit lapsuuden

Nuoruus on pullo pakkasella, kuumaa humalaa

Hioutuen, kipunoiden

Olen matkalla sun luoksesi, kun perille mä tuun

Pyydän, riisu takkini pois varoen

Minä olen luojan veistos, mutta keskeneräinen

Hioutuen, kipunoiden

Käy kauniimmaksi päivät, ne kirkkaammiksi hankautuu

Käy vahvemmaksi päivät, ne kaatuessaan voimistuu

Kun minusta hioutuu vähitellen sieluni kaltainen

Olen rakastanut elämää, sen tuulen huminaa

Syli auki juossut vastaan sitä ahmien

Syöksynyt sen virtaan, halveksien kuolemaa

Hioutuen, kipunoiden

Käy kauniimmaksi päivät, ne kirkkaammiksi hankautuu

Käy vahvemmaksi päivät, ne kaatuessaan voimistuu

Kun minusta hioutuu vähitellen sieluni kaltainen

Olen kiristänyt lankaa syntymästä kuolemaan

Olen piiloutunut perkelettä, vuoroin jumalaa

Ota minut vastaan, ota minut nyt

Hioutuen, kipunoiden

Käy kauniimmaksi päivät, ne kirkkaammiksi hankautuu

Käy vahvemmaksi päivät, ne kaatuessaan voimistuu

Kun minusta hioutuu vähitellen sieluni kaltainen

Я пройшов пагорб і набережну колії

Точка, де ви закінчили грати в дитинство

Молодість — це пляшка морозу, гарячого хмелю

Скрегіт, болі

Я йду до вас, коли приїду

Будь ласка, обережно зніміть з мене куртку

Я — скульптура Творця, але незакінчена

Скрегіт, болі

Чим прекрасніші дні, тим яскравіше вони потруть

Дні стають міцнішими, тим більше падають

Як поступово стаю схожим на свою душу

Я любив життя, це гул вітру

Коло дмухнуло в нього, пожираючи його

Поринув у потік, зневажаючи смерть

Скрегіт, болі

Чим прекрасніші дні, тим яскравіше вони потруть

Дні стають міцнішими, тим більше падають

Як поступово стаю схожим на свою душу

Я затягнув нитку від народження до смерті

Я ховаюся в диявола, по черзі з Богом

Прийміть мене, зв’яжіться зі мною зараз

Скрегіт, болі

Чим прекрасніші дні, тим яскравіше вони потруть

Дні стають міцнішими, тим більше падають

Як поступово стаю схожим на свою душу