Багровый гнев - Sagath, TOTGEBOREN

На лбу дьявола печать

Рождён под христа распятие

Трупы видят мою власть

Что разрежет им запястья

Багровый гнев раскрошит кость

Прольёт заклятья на невинных

В моих венах течёт злость, что омывает все руины

От мёртвых городов и мира, не осталось и следа

Я пронесусь сквозь ваши трупы

Вам дорога лишь до ада

Умерщвление святой паствы при лучах заката

Мой моргульский клинок перерезал это стадо

Рождён был только чтобы сдохнуть

Одарив нас своей кровью

На руинах гундабада только трупы орков

И пламя пожирает ваши юные тела

Обезображенную плоть примет лишь земля

Как же манит этот гнев, что прольётся на их души!

Красный бархат приютит их изувеченные туши

Как же манит этот гнев, что прольётся на их души!

Красный бархат приютит их изувеченные туши

Мой мир сгорает как спичка!

Терпеть это наша привычка!

Вся эта жизнь в ковычках

Мёртвых перекличка

Я не верю в этот мир

Бог на всё глаза закрыл

Не по подобию творил

Раз венец творения кровью землю залил

Перерождение, жизнь после смерти

Во всё это веришь ты ангелы, черти

Уже не отмыть свою душу от черни

Когда твою плоть жадно гладают черви

Когда не оставили выбора просто

С закрытыми ставнями все ждали монстра

Каплями крови сочилась короста

На теле планеты той, что спасать поздно

Как же манит этот гнев, что прольётся на их души!

Красный бархат приютит их изувеченные туши

Как же манит этот гнев, что прольётся на их души!

Красный бархат приютит их изувеченные туши

На лобі диявола друк

Народжений під христа розп'яття

Трупи бачать мою владу

Що розріже ним зап'ясті

Багряний гнів розкриє кістку

Проллє закляття на невинних

У моїх венах тече злість, що омиває всі руїни

Від мертвих міст і світу, не залишилось і сліду

Я пронесусь крізь ваші трупи

Вам дорога лише до пекла

Умертвіння святої пастви при променях заходу сонця

Мій моргульський клинок перерізав це стадо

Народжений був тільки щоб здохнути

Обдарувавши нас своєю кров'ю

На руїнах гундабада тільки трупи орків

І полум'я пожирає ваші юні тіла

Спотворену плоть прийме лише земля

Як же манить цей гнів, що проллється на їхній душі!

Червоний оксамит притулить їх понівечені туші

Як же манить цей гнів, що проллється на їхній душі!

Червоний оксамит притулить їх понівечені туші

Мій світ згорає як сірник!

Терпіти це наша звичка!

Все це життя в ковзачках

Мертвих перекличка

Я не вірю в цей світ

Бог на все очі заплющив

Не за подобою творив

Раз вінець творіння кров'ю землю залив

Переродження, життя після смерті

Во все це віриш ти ангели, чорти

Вже не відмити свою душу від черні

Коли твоє тіло жадібно гладають черви

Коли не залишили вибору просто

Із зачиненими віконницями всі чекали на монстра

Краплями крові сочилася короста

На тілі планети тієї, що рятувати пізно

Як же манить цей гнів, що проллється на їхній душі!

Червоний оксамит притулить їх понівечені туші

Як же манить цей гнів, що проллється на їхній душі!

Червоний оксамит притулить їх понівечені туші