Entre l'ombre et la lumière - Safia Nolin, Marie Carmen

Ça sert à quoi de faire semblant de rire

Ça n’amuse pas de te voir partir

J’en mourrai pas

J’ai l’habitude des plaisirs qui ne durent pas

Ça sert à quoi de taire mes soupirs

J’m’ennuie déjà, j’ai peur du vide

J’en mourrai pas

J’ai l’habitude, ça m’déchire

Encore une fois

J’ai le cœur qui meurt de faim, je tremble

J’compte les heures mais j’me retiens de t’attendre

Ça sert à rien, j’connais déjà le chemin

Entre l’ombre et la lumière

J’ai jamais eu besoin qu’on me tienne la main

Quand j’ai eu à traverser le désert

La lune monte

Et moi je tombe

Ça sert à quoi pas besoin d’me mentir

Tu pars pour ne plus revenir

J’en mourrai pas

J’ai l’habitude, j’ai vu pire

Je n’ai vu que ça

J’ai le cœur qui meurt de faim, je tremble

J’compte les heures mais j’me retiens de t’attendre

Ça sert à rien, j’connais déjà le chemin

Entre l’ombre et la lumière

J’ai jamais eu besoin qu’on me tienne la main

Quand j’ai eu à traverser le désert

La lune monte

Et moi je tombe

La lune monte, monte

Mais ça me sert à quoi

Ça sert à rien, j’connais déjà le chemin

Entre l’ombre et la lumière

J’ai jamais eu besoin qu’on me tienne la main

Quand j’ai eu à traverser le désert

Hmmm, hmmm

J’ai jamais eu besoin qu’on me tienne la main

Quand j’ai eu à traverser le désert

La lune monte

Який сенс вдавати, що смієтеся

Не весело бачити, як ти йдеш

я не помру

Я звик до задоволень, які не тривають

Яка користь заглушати мої зітхання

Мені вже нудно, я боюся порожнечі

я не помру

Я звик до цього, це мене розриває

Ще раз

Моє серце голодне, мене трясе

Я рахую години, але не чекаю на тебе

Це марно, я вже знаю дорогу

Між тінню і світлом

Мені ніколи не було потрібно, щоб тримали твою руку

Коли мені довелося перетнути пустелю

Місяць сходить

І я падаю

Яка користь мені брехати

Ти йдеш, щоб ніколи не повернутися

я не помру

Я звик до цього, бачив і гірше

Я тільки це бачив

Моє серце голодне, мене трясе

Я рахую години, але не чекаю на тебе

Це марно, я вже знаю дорогу

Між тінню і світлом

Мені ніколи не було потрібно, щоб тримали твою руку

Коли мені довелося перетнути пустелю

Місяць сходить

І я падаю

Місяць сходить, сходить

Але яка мені користь

Це марно, я вже знаю дорогу

Між тінню і світлом

Мені ніколи не було потрібно, щоб тримали твою руку

Коли мені довелося перетнути пустелю

Хммм, хммм

Мені ніколи не було потрібно, щоб тримали твою руку

Коли мені довелося перетнути пустелю

Місяць сходить