Les excuses - Safia Nolin

J’ai appris à tort que les gens se déguisent

Ils attendent la mort sous le toit des églises

Que sur les montagnes se couchent le matin

Les années sauvages qui nous rendent humains

J’ai appris à tort que tu te déguises

Que tu jures fort sous le toit des églises

Que sur les montagnes tu couches les femmes

Que dans ta bouche les chansons rendent l'âme

Quand l’envie brûlera nos dieux

Quand la mort brisera ses vœux

Quand la raison fendra en deux

Ravale tes os

Excuse-toi au feu

Ravale tes eaux

Excuse-toi au feu

Я помилково зрозумів, що люди одягаються

Вони чекають смерті під дахом церков

Що на горах лежить ранок

Дикі роки, які роблять нас людьми

Я помилково дізнався, що ти маскуєшся

Що ти голосно лаєшся під дахами церков

Щоб на горах ви лежали жінки

Щоб у твоїх устах пісні віддали привид

Коли заздрість спалить наших богів

Коли смерть порушує його клятви

Коли розум ділиться надвоє

Проковтни свої кістки

Вибачте перед вогнем

Проковтніть свої води

Вибачте перед вогнем