Ma première guitare - Sacha Distel, Stéphane Grappelli

J’avais quinze ans

C'était le temps

De ma première guitare

Et tout ce temps

Revient souvent

Du fond de ma mémoire

Ces quinze ans-là

C'était Django

Qui les mettait en fête

En ce temps-là

C'était Django

Qu’on avait dans la tête

Dans sa musique, il y avait comme une odeur de feu de bois

Il y avait un je-ne-sais-quoi

Moitié Harlem

Moitié bohème

Et sur tout ça passaient, joyeux, de merveilleux nuages

Pareils à ceux

Qu’ont dans les yeux

Tous les gens du voyage

Depuis ce temps

J’ai eu le temps

De changer de guitare

Et le gitan

De mes quinze ans

Est là dans ma mémoire

Et, bien des fois

C’est malgré moi

Il me vient quelques notes

Comme un refrain

Venu soudain

Du fond d’une roulotte

Alors sous mes doigts monte l’odeur du feu de bois

J’entends comme un je-ne-sais-quoi

Moitié bohème

Moitié Harlem

Et sur mon cœur passent, joyeux, ces merveilleux nuages

Pareils à ceux

Qu’ont dans les yeux

Les enfants du voyage

Мені було п’ятнадцять

Настав час

З моєї першої гітари

І весь цей час

Часто повертається

З глибини моєї пам'яті

ці п'ятнадцять років

Це був Джанго

Хто їх святкував

Протягом того часу

Це був Джанго

Що ми мали на увазі

У його музиці був запах дров

Було je ne sais quoi

Половина Гарлема

напівбогема

І над усім пройшли радісно дивовижні хмари

Подібні до тих

Що в них в очах

Усі мандрівники

Відтоді

я встиг

Щоб змінити гітару

І циганка

З тих пір, коли мені було п’ятнадцять

Є в моїй пам'яті

І багато разів

Це всупереч мені

До мене приходять деякі нотатки

Як хор

прийшов раптово

Знизу причепа

Так під моїми пальцями піднімається запах дров

Я чую як je-ne-sais-quoi

напівбогема

Половина Гарлема

І над моїм серцем проходять, радісні, ці дивовижні хмари

Подібні до тих

Що в них в очах

Діти подорожі