La casa d'Irène - Sacha Distel

Ici, les jours sont gris

Gris comme les chemins déserts

D’un pays sans âme et sans soleil

La Casa d’Irène

On chante et on crie

Y a des gens qui viennent

Et y a des gens qui rient

La Casa d’Irène

On boit du bon vin

La Casa d’Irène

On ne pense plus à rien

Sans toi, que puis-je faire?

Et comment vivre sans toi?

Chez nous, la maison n’est que pierres

Et les murs vides me semblent hérissés de morceaux de verre

Chez Irène, il y a une fille qui te ressemble

Quand j’y vais, elle vient vers moi

Elle me prend la main, elle m’entraîne en silence

Et elle me garde jusqu’au matin

Sans toi, que puis-je faire?

Je suis perdu, seul, sans toi

Ici, j’ai peur de rester seul

Seul avec nos souvenirs

Seul avec ma peine

Alors, je vais chez Irène

La Casa d’Irène

L Casa d’Irène

On boit du bon vin

L Casa d’Irène

On ne pense plus à rien

La la la la la…

Тут дні сірі

Сірі, як безлюдні дороги

З бездушної і безсонячної землі

Каса д'Ірен

Ми співаємо і кричимо

Приходять люди

А там люди сміються

Каса д'Ірен

Ми п'ємо добре вино

Каса д'Ірен

Ми вже ні про що не думаємо

Що я можу робити без тебе?

А як жити без тебе?

У нас будинок лише камінь

А порожні стіни здаються мені щетинитися шматочками скла

В Ірен є дівчина, схожа на тебе

Коли я туди йду, вона приходить до мене

Вона бере мене за руку, вона веде мене мовчки

І вона тримає мене до ранку

Що я можу робити без тебе?

Я загубився, один, без тебе

Тут я боюся залишитися один

Наодинці з нашими спогадами

Наодинці зі своїм болем

Тож я йду до Ірени

Каса д'Ірен

Каса д'Ірен

Ми п'ємо добре вино

Каса д'Ірен

Ми вже ні про що не думаємо

Ла-ла-ла-ла-ля…