Et puis vient septembre - Sacha Distel

Et puis vient septembre

Aux jours plus courts et plus lents

Qu’avant,

Le ciel ne ressemble

Plus au ciel d’antan

Attaqué de brume

Le soleil pâlit,

S’enfuit,

Les jours de septembre sont gris

Et puis vient septembre

Dès lors, nous tendons les mains

En vain

Vers ce qui nous semble

Si proche et si loin

Un peu d’amertume

Au passé qui fuit

Se lie,

Les jours de septembre sont gris

Les printemps étaient

Fous et fantastiques

Comme il se devait,

L'été continue

Bien plus romantique

Qu’on ne l’aurait cru

Le ciel est sans tache mais

Soudain vient septembre

Le temps est un peu plus froid

Déjà

Et tout se démembre

Quand l'été s’en va

Les regrets s’allument

Dans les cœurs surpris,

Meurtris,

Les jours de septembre

Sous un soleil ambre,

Les jours de septembre

Même ensoleillés sont gris

А потім настає вересень

До коротших і повільних днів

що раніше,

Небо не схоже

Більше до неба минулого

Атакований туманом

Сонце блідне,

Тікає,

Вересневі дні сірі

А потім настає вересень

Тож простягаємо руки

Марно

На те, що нам здається

Так близько і так далеко

Трохи гіркоти

До прозорого минулого

Посилання з,

Вересневі дні сірі

Пружини були

Божевільний і фантастичний

як має бути,

літо триває

набагато романтичніше

Ніж ми б подумали

Небо чисте, але

Раптом настає вересень

Погода трохи холодніша

Вже

І все розвалюється

Коли літо минуло

Жаління засвітиться

У здивованих серцях,

Убитий,

Вересневі дні

Під бурштиновим сонцем,

Вересневі дні

Навіть сонячні сірі