Ömrün Səhifələri - Royal Babayev, Mortiferum, Фридерик Шопен

Təsəvvür edəndə ki, sən olmasaydın…

Necə olardı həyatım?

Necə olardı, həyatım?

Sən içkilərlə dolu olan həmin o boz masaydın

Ulduzlara toxunardıq, xəyalları pozmasaydın

Olmasaydın yuxularda, olardın reallıq sən

Gözlərindəki şaxtadan donardım bir anlıq mən

Və birdən soyuğun təsirindən buza dönər saf uşaq

Qayıt gəl!

Həyatda olmasa da, arzularda barışaq

Bəlkə sevgim sənin üçün sadəcə qəpik-quruş!?

Taqətdən salır məni saxta, amma qəti duruş

Kəsib-doğrayar parça-parça məni siyah gözlərin

Divardan asılan siluetin yaşamağa tək təsəllim

Aç əllərini yalvar son ümidlərimə denən ki

«Sevirəm!

Sevirəm səni, qəlbimə bıçaq sancan qatilim mənim!»

Mənsə haradasa uzaq sahillərdə itmişəm

Soyuq mənzilimdə soyuq cəsədim, sən demə mən getmişəm…

Alma, tale, kədər, ölüm…

Bitmir bu qara ömür…

Hara sürür bu ömrün şoferi, hə?!

Ən əvəzolunmaz xəyallarımın qatilisən

Dirisən, amma ki, ölü olsan daha yaxşı

Şeş-beş ata bilmədim, bu sevgidə gətirmədi naxışım

Hər gün süzülür boş badələrə Çanqa

Ya məni tez öldür, ya da ki, könlümdə qal

Bizi danışardı ulduzlara hər gün kosmos

Əbədi yanacağını sandığın sevgi olub toz

Qatır qədər işim ağır, amma ki, beynim qanmır

Bir də, bilməlisən, Bakı gözyaşlarına inanmır

Müvəqqəti ölümsüzlüyə görə üzr istəyirəm

Səndən lap gəlsin əzab, beşini versən, yüzünü istəyirəm

İçim həmişə bir əlvidalar şəhəri qap-qaranlıq

Məzarımda gün nə çıxır, nə batır — alatoranlıq

Уявіть, якби ви не були…

Як би було моє життя?

Як би це було, моє життя?

Ти був тим сірим столом, повним напоїв

Ми б торкнулися зірок, якби ти не зламав свої мрії

Якби ти не був у мріях, ти був би реальністю

Я на мить завмер від морозу в їхніх очах

І раптом чиста дитина під впливом холоду перетворюється на лід

Повертатися!

Давайте миритися в мріях, але не в житті

Може, моя любов для вас просто копійка!?

Мене втомлює фальшива, але тверда постава

Чорні очі розривають мене на шматки

Єдина втіха жити — силует, що висить на стіні

Розкрийте свої руки і випросіть мою останню надію

"Я кохаю!

Я люблю тебе, мій вбивце, який вдарив мені ножа в серце!»

Я заблукав десь на далеких берегах

У мене було холодне тіло в моїй холодній квартирі, тому я пішов...

Яблуко, доля, горе, смерть…

Це чорне життя не закінчується...

Де водій цього життя, га?!

Ти вбивця моїх найцінніших мрій

Ти живий, але краще, щоб ти був мертвим

Шість чи п'ять я не міг знімати, цей візерунок не привів до кохання

Чанга щодня проціджують у порожні миски

Або вбий мене швидко, або залишися в моєму серці

Кожен день космос розповідав нам зірки

Пил – це любов скрині вічного палива

Моя робота важка, як мул, але мій мозок не кровоточить

Також слід знати, що Баку не вірить сльозам

Прошу вибачення за тимчасове безсмертя

Нехай від тебе йде мука, дай мені п’ять, я хочу твоє обличчя

Я завжди прощаюся з містом

Сонце сходить і заходить у моїй могилі - сутінки