La Valse Posthume - Carla Bruni, Фридерик Шопен

C’est au premier temps de la valse que tout les espoirs nous sont permis

Car au premier temps de la valse nous sommes tous en Arcadie

Dès le second temps de la valse la terreur de vivre nous saisit

Car dès le second temps de valse c’en est fait du paradis

Alors on va on vient on rêve ou l’on croit, on aime parfois en paie l’endroit

Alors on cherche ou l’on trouve selon les cas mais la valse est toujours là

C’est au 3ème temps de la valse ce que l’on croit enfin savoir danser

Mais au troisième temps de la valse voilà tout essoufflé

C’est au 3ème temps de la valse que nous je commencent à s’envoler

Mais au troisième temps de la valse la boucle est bouclée

Alors on ne prend plus rien du bout des doigts

Non tout à pleines mains et on ne lâche pas

Alors soudain on s’agenouille et l’on croit qu il n’est jamais trop tard ma foi

Alors on vit à bout de souffle tout ce qu’on a on ouvre les yeux on ouvre les

bras

Alors on retourne en douce sur ses pas et la valse c’est un deux trois

Il n’y a que trois temps dans la valse mais ces 3 temps là nous sont acquis

Il n’y a que trois temps dans la valse c’est bien court mais c’est ainsi

Alors a fait trois temps de valse ce qui ressemblent à ma vie

Je dédie mes erreurs, les soupirs de mon cœur transi

Саме на першому такті вальсу дається нам уся надія

Тому що в першій такті вальсу ми всі в Аркадії

Від другого такту вальсу нас охоплює жах життя

Бо з другого такту вальсу закінчився рай

Тож ми йдемо, приходимо, мріємо або віримо, іноді нам подобається платити за місце

Тож ми шукаємо або знаходимо залежно від випадку, але вальс все ще є

У 3-му такті вальсу ти нарешті думаєш, що вмієш танцювати

Але на третьому такті вальсу ви всі задихалися

На 3-му такті вальсу ми починаємо відлітати

Але на третій долі вальсу відбувається повне коло

Тому ми більше нічого не беремо кінчиками пальців

Ні все обома руками і не відпускаємо

Тож раптом ми стаємо на коліна і думаємо, що ніколи не пізно

Тому ми вдихаємо все, що маємо, відкриваємо очі, відкриваємо очі

рука

Тож ми м’яко повертаємось назад, і вальс – один два три

У вальсі лише три удари, але ці 3 удари – наші

У вальсі всього три такти, він дуже короткий, але це так

Так само три удари вальсу, які звучать як моє життя

Я присвячую свої помилки, зітхання свого застиглого серця