Cuentan - Rosana

Lo cuenta la historia

Lo cuentan los cuentos

Lo cuenta la gente y juro por todo que no me lo invento

Algunos amores

Se acaban rompiendo

Y viene de viejo que tanta tristeza termina diciendo

¿No ves que pierdo la vida?

¿No ves que me estoy muriendo?

Que cuando aprieta la soledad

Es cuando ahoga el recuerdo

¿No ves que estando tan lejos

Se nos marchitan los sueños?

Y entre los brazos del desamor

Se está apagando este fuego

Te come la pena

Te matan los celos

Te sangra la herida y la vida se escapa por un sumidero

No cantan las hojas

No silban los vientos

Y viene de antaño que el mar se hace llanto y el mundo desierto

¿No ves que pierdo la vida?

¿No ves que me estoy muriendo?

Que cuando aprieta la soledad

Es cuando ahoga el recuerdo

¿No ves que estando tan lejos

Se nos marchitan los sueños?

Y entre los brazos del desamor

Se está apagando este fuego

Y aunque no quiero morir de amor

De amor estoy muriendo

Y de entre amores perdidos

Y gran amores eternos

Y viene de siempre que tanta tristeza se va con el tiempo

(La, la, la, la, la, la)

Que cuando aprieta la soledad

Es cuando ahoga el recuerdo

(La, la, la, la, la, la)

Entre los brazos del desamor

Se está apagando este fuego

¿No ves que pierdo la vida?

¿No ves que me estoy muriendo?

Que cuando aprieta la soledad

Es cuando ahoga el recuerdo

¿No ves que estando tan lejos

Se nos marchitan los sueños?

Y entre los brazos del desamor

Se está apagando este fuego

Y aunque no quiero morir de amor

De amor estoy muriendo

історія розповідає

казки розповідають

Люди це розповідають, і я клянуся всім, що не я це вигадав

деякі кохання

Вони в кінцевому підсумку ламаються

І це походить від старого, що так багато смутку закінчується говорити

Хіба ти не бачиш, що я гублю своє життя?

Хіба ти не бачиш, що я вмираю?

Що коли тисне самотність

Це коли пам'ять тоне

Хіба ти не бачиш, що це так далеко

Наші мрії зів’яли?

І в обіймах розбитого серця

Цей вогонь гасне

жалість з'їдає тебе

ревнощі вбивають тебе

Ваша рана кровоточить, і життя втікає в каналізацію

Листя не співає

Вітри не свистять

І це здавна, що море стає сльозами, а світ пустелі

Хіба ти не бачиш, що я гублю своє життя?

Хіба ти не бачиш, що я вмираю?

Що коли тисне самотність

Це коли пам'ять тоне

Хіба ти не бачиш, що це так далеко

Наші мрії зів’яли?

І в обіймах розбитого серця

Цей вогонь гасне

І хоча я не хочу вмирати від кохання

Я вмираю від кохання

І між втраченими коханнями

І велике вічне кохання

І завжди так багато смутку проходить з часом

(The, the, the, the, the, the)

Що коли тисне самотність

Це коли пам'ять тоне

(The, the, the, the, the, the)

Між обіймами розбитого серця

Цей вогонь гасне

Хіба ти не бачиш, що я гублю своє життя?

Хіба ти не бачиш, що я вмираю?

Що коли тисне самотність

Це коли пам'ять тоне

Хіба ти не бачиш, що це так далеко

Наші мрії зів’яли?

І в обіймах розбитого серця

Цей вогонь гасне

І хоча я не хочу вмирати від кохання

Я вмираю від кохання