October Trees - Ron Pope

Wait for the light to come back on

You seem lost, your back against the wall

It’s cold outside, it is winter in your heart

Your eyes go blind, you are shrouded in a fog

So can we change?

Or is this surrender?

I once loved your grace

And the innocence that fell from you like leafs

Spiral off October trees

You know I love you

What else do you want from me?

The wind cuts through and it chills me to the bone

The sunlight feels like a ghost that’s so far gone

A sad old song keeps on ringing in my head

The darkest time seems to be the miles ahead

So can we change?

Or is this surrender?

I once loved your grace

And the innocence that fell from you like leafs

Spiral off October trees

You know I love you

What else do you want from me?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the love that you once had inside?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the voice that was always your guide?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the love that you once had inside?

Where is your dignity?

Where is your pride?

So can we change?

Or is this surrender?

I once loved your grace

And the innocence that fell from you like leafs

Spiral off October trees

You know I love you

So can we change?

Or is this surrender?

I once loved your grace

And the innocence that fell from you like leafs

Spiral off October trees

You know I love you

What else do you want from me?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the love that you once had inside?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the voice that was always your guide?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Where is the love that you once had inside?

Where is your dignity?

Where is your pride?

Зачекайте, поки світло засвітиться

Здається, ти загублений, спиною до стіни

На вулиці холодно, у твоєму серці зима

Твої очі сліпнуть, ти оповитий туманом

Тож чи можемо ми змінитися?

Або це капітуляція?

Колись я любив вашу милість

І невинність, що впала з тебе, як листя

Спіраль від жовтневих дерев

Ти знаєш, що я люблю тебе

Чого ще ви хочете від мене?

Вітер прорізає, і мене холодить до кісток

Сонячне світло здається привидом, якого так давно немає

Сумна стара пісня продовжує лунати в моїй голові

Здається, що найтемніший час — це милі попереду

Тож чи можемо ми змінитися?

Або це капітуляція?

Колись я любив вашу милість

І невинність, що впала з тебе, як листя

Спіраль від жовтневих дерев

Ти знаєш, що я люблю тебе

Чого ще ви хочете від мене?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де любов, яка колись була у вас всередині?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де голос, який завжди був вашим провідником?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де любов, яка колись була у вас всередині?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Тож чи можемо ми змінитися?

Або це капітуляція?

Колись я любив вашу милість

І невинність, що впала з тебе, як листя

Спіраль від жовтневих дерев

Ти знаєш, що я люблю тебе

Тож чи можемо ми змінитися?

Або це капітуляція?

Колись я любив вашу милість

І невинність, що впала з тебе, як листя

Спіраль від жовтневих дерев

Ти знаєш, що я люблю тебе

Чого ще ви хочете від мене?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де любов, яка колись була у вас всередині?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де голос, який завжди був вашим провідником?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?

Де любов, яка колись була у вас всередині?

Де ваша гідність?

Де ваша гордість?