Serpent de fer - Roméo Elvis

Vingt cinq, quarante huit, cinquante deux

Les trams portent un numéro

Trente six, cinquante huit et quarante et un

Les trams portent un numéro (Zwarte Vijvers)

Cinquante deux, vingt six et douze, mec

Les trams portent un numéro (Sint-Katrien)

Quarante neuf, cinquante six et trente sept

Les trams portent un numéro (De Brouckere)

Ce tram est décoré de toutes parts

Mes copains coloriages sont groupés

Mais quelle affaire, une découverte cette surface

Question, aurais-je fais quelque chose de productif

Si j’avais laissé les bombes à la maison?

Grouille toi, mec c’est pas le moment d’hésiter

Excité, je signe, comme l’agent de Zinédine

Et je file quand j’ai vérifié le taff, cette ville est fichée cool

De bonnes écoles mais j’y ai vu que du flou

Alors que j’ouvrais ma gueule au fichu cours

Sans l’auréole peut-être, à part sous les aisselles

On m’indiquait la classe d'étude sup'

Car j’avais des blèmes des stuts en société

Drôle d’individu depuis des lustres, j’aime le stud et ma liberté

Des mini bus pour déplacer ma banda

Déclarer la guerre avec des bombes de peintures

Et des prods de classe A, l’utopie persévère

Je règle mes dettes avec des économies faibles

Et j’espère toujours faire du profit

Mon autonomie se perd sans 'seille, je dépends de Johnny

Les jours de paye, c’est promis

J’ai l’impression d'être un millionnaire

Cogite, j’organise des blocus, me focalise comme rappeur

Je veux de grosses valises pour partir ailleurs

Quarante neuf, cinquante six, trente sept

Les trams portent un numéro

J’ai pas de rancœur et pas le permis donc j’enchaîne

Ma musique tue les minutes et mes mœurs s'éloignent

Je diminue mes lubies loin des ces meufs vénales en mini-jupe

Vingt cinq, cinquante huit et quarante deux

La STIB mec, c’est bien simple

T’as pas compris?

Sensibilise tes instincts

Vingt cinq, cinquante huit et quarante deux

La STIB c’est… c’est pas génial, je préfère franchement rouler à vélo

Ce tram est comparable au serpent, bouffés par le mal

On avance vers la ville en proie facile, et cloués par nos serments

L’effort se banalise, j'écoutais jamais vraiment

Quand mes parents me disaient

Que je dépassais mes plates bandes

Affaibli par les grosses dames, le tram traîne

Continue, terminus au bout de la rue, c’est Bockstael

Le Montaigu fait mouche et donne de grosses tartes

Étonne les XXX, décolle le succès comme un club de foot

Gare au crocodile de pure race, absence de Mobib

Le motif?

Je me motive à peine à payer mes propres produits

Mais, dames en heren, j’ai l’air vide

Avec mon cous', on se malmenait

Johnny garde la pêche à dose de stéroïdes

J’entend des gens qui parlent, ça me fout les nerfs

Alors je m’isole avec du gentil rap au fond de la queue du serpent

Bien sûr, je sais, ça vous déplaît, mais j’aime cette foutue place

Si j’ai les couilles qui grattent, j’interviens dans mes vêtements

C’est la maladie des usagers, la STIB a la manie

D’exagérer les tarifs et d’engager des mecs fatigués

Désormais Paris coûte moins cher à faire en métro

Je m’enterre avec leurs foutues dettes

Pas de blème, j’monte à vélo

Ouais, Bruxelles, à prononcer sans «x» comme le daron

J’ai des cents sur mon compteur et la tête toujours à paniquer

J’impose le sophisme à l’aide de proses et pose mes dogmes

L’horrible est plausible et logique à planifier

La fosse se forme, séparant mes proches de mes idées

Mes projets tombent en miette, si j’ai pas la forme, c’est plié

Comme un match Brussels — Barça

Les hustle sont priés de faire des milliers, je fais du taff sale

Aux yeux des gens qui me disaient bêtes, mec simple

Abruti par la verte et je butine grave sa mère

Mais je reste quelqu’un, bête, bec, ouais simple

Abruti par la verte et je butine grave sa mère

Mais je reste quelqu’un

Quarante neuf, cinquante six, trente sept

Les trams portent un numéro

J’ai pas de rancœur et pas le permis donc j’enchaîne

Ma musique tue les minutes et mes mœurs s'éloignent

Je diminue mes lubies loin des ces meufs vénales en mini-jupe

Vingt cinq, cinquante huit, quarante deux

La STIB mec, c’est bien simple

T’as pas compris?

Sensibilise tes instincts

Vingt cinq, cinquante huit, quarante deux

La STIB c’est… c’est pas génial, je préfère franchement rouler à vélo

Двадцять п'ять, сорок вісім, п'ятдесят два

Трамваї везуть номер

Тридцять шість, п'ятдесят вісім і сорок один

Трамваї перевозять номер (Zwarte Vijvers)

П'ятдесят два, двадцять шість і дванадцять, чоловіче

У трамваїв є номер (Sint-Katrien)

Сорок дев'ять, п'ятдесят шість і тридцять сім

Трамваї мають номер (De Brouckere)

Цей трамвай прикрашений скрізь

Мої друзі-розмальовки згруповані

Але яка угода, відкриття цієї поверхні

Питання, чи зробив би я щось продуктивне

Якби я залишив бомби вдома?

Поспішай, чоловіче, зараз не час вагатися

Схвильований, підписую, як агент Зінедіна

І я пішов, коли перевірив роботу, це місто було крутим

Хороші школи, але я бачив лише невизначеність

Як я відкрив рота в клятому класі

Без німбу, можливо, хіба що під пахвами

Мені сказали, що клас навчання sup'

Бо у мене були проблеми зі статусами в суспільстві

Веселий хлопець протягом багатьох років, я люблю шпильку і свою свободу

Мікроавтобуси, щоб перевезти мою банду

Оголосити війну бомбами з фарбою

А виробництва класу А, утопія витримує

Я розраховую свої борги з невеликими заощадженнями

І я все ще сподіваюся отримати прибуток

Моя автономія втрачена без 'seille, я залежу від Джонні

Дні зарплати, ми обіцяємо

Я відчуваю себе мільйонером

Мозковий штурм, організуйте блокади, зосередьтесь як репер

Я хочу, щоб великі валізи пішли в інше місце

Сорок дев'ять, п'ятдесят шість, тридцять сім

Трамваї везуть номер

У мене немає образ і ліцензії, тому я продовжую

Моя музика вбиває хвилини, а мораль відходить

Я згортаю свої примхи від продажних курчат у міні-спідницях

Двадцять п'ять, п'ятдесят вісім і сорок два

Чоловік STIB, це дуже просто

Ви не зрозуміли?

Розвивайте свої інстинкти

Двадцять п'ять, п'ятдесят вісім і сорок два

STIB це... це не чудово, я, чесно кажучи, віддаю перевагу їздити на велосипеді

Цей трамвай можна порівняти зі змією, з’їденою злом

Ми просуваємося до міста легкою здобиччю, і прибиті своїми клятвами

Зусилля згасають, я ніколи не слухав

Коли мені сказали батьки

Що я переступив свої кордони

Ослаблений товстими дамами трамвай тягнеться

Продовжуйте, кінцева зупинка в кінці вулиці, це Bockstael

Montaigu потрапляє в ціль і дає великі пироги

Здивуйте XXX, зніміть успіх, як футбольний клуб

Остерігайтеся чистокровного крокодила, відсутність Мобіба

Причина?

Я майже не мотивую себе платити за власні продукти

Але, леді тут, я виглядаю порожнім

Моєю шиєю ми керували один одним

Джонні продовжує ловити рибу на стероїдах

Я чую, як люди розмовляють, мене це дратує

Тому я ізолюю себе гарним репом глибоко в хвості змії

Звичайно, я знаю, що тобі це не подобається, але мені подобається це чортове місце

Якщо я сверблять, я втручаюся в одяг

Це хвороба користувачів, STIB має манію

Перебільшувати ставки і наймати втомлених хлопців

У Парижі тепер дешевше подорожувати на метро

Я пориваю себе в їхні прокляті борги

Без проблем, я катаюся на велосипеді

Так, Брюссель, щоб вимовляти без «х», як дарон

Отримав копійки на лічильнику, а моя голова все ще злякалася

Я нав’язую софізм прозою і викладаю свої догми

Жахливе є правдоподібним і логічним для планування

Яма формується, відокремлюючи моїх близьких від моїх ідей

Мої проекти розвалюються, якщо я не у формі, це згортається

Як матч Брюссель — Барса

Просяться заробляти тисячі, я роблю брудну роботу

В очах людей, які називали мене тупим, простим хлопцем

Дурний по зелені і я коржу могилу його матері

Але я все одно хтось, німий, дзьоб, да простий

Дурний по зелені і я коржу могилу його матері

Але я все одно хтось

Сорок дев'ять, п'ятдесят шість, тридцять сім

Трамваї везуть номер

У мене немає образ і ліцензії, тому я продовжую

Моя музика вбиває хвилини, а мораль відходить

Я згортаю свої примхи від продажних курчат у міні-спідницях

Двадцять п'ять, п'ятдесят вісім, сорок два

Чоловік STIB, це дуже просто

Ви не зрозуміли?

Розвивайте свої інстинкти

Двадцять п'ять, п'ятдесят вісім, сорок два

STIB це... це не чудово, я, чесно кажучи, віддаю перевагу їздити на велосипеді