Der Krieg - Rome

Du wirst erobern und vergessen wofür

Wirst den Freistatt erzwingen

Dor es wird tot sein in Dir

All das schöne Leben, das sich da regen sollte

Erkaltet auch das Feuer, das man doch hegen wollte

In der Völker grausamen Spiel

Und trägt Dein Herz darum die Schand' auch noch so leicht

Und fragt er Schmerz warum — die Hand wird doch gereicht

Denn fremde Brüder liegen tot — einer im Schnee, einer im Meer

Und unsere Welt steht schwindend, verschlossen

Uns reift die Ernte nicht mehr

In der Völker grausamen Spiel

Ich weiß um die Zeit, weiß um die Schuld

Um dafür zu streiten, was Träume uns zeigten, fehlt uns die Geduld

Drum glaube an solch' graubrauner Irrlichter Sieg

Drum schrei nach Schranke, Zaun und Mauer

Und letzlich nach Krieg — der Völker grausamstes Spiel

Ви переможете і забудете для чого

Буде забезпечувати святиню

Дор це буде мертво в тобі

Усе прекрасне життя, яке має там ворушитися

Вогонь, який хотілося берегти, теж холодне

У жорстоку гру народів

І тому твоє серце так легко переносить сором

І питає біль чому — рука простягається

Бо чужі брати лежать мертві — один у снігу, один у морі

І наш світ слабшає, закривається

Наш урожай уже не дозрів

У жорстоку гру народів

Я знаю про час, знаю про провину

Нам бракує терпіння, щоб сперечатися про те, що показують нам сни

Тому вірте в таку сіро-коричневу перемогу

Тож кричати про бар’єри, паркани та стіни

І нарешті після війни - найжорстокіша гра народу