Поезд в огне - Роман Харланов

Полковник Васин приехал на фронт

Со своей молодой женой.

Полковник Васин созвал свой полк

И сказал им: Пойдём домой.

Мы ведём войну уже Двадцать лет,

Нас учили, что жизнь - это бой.

Но по новым данным разведки

Мы воевали сами с собой.

Я видел генералов

Они пьют и едят нашу смерть,

Их дети сходят с ума

От того, что им нечего больше хотеть,

А земля лежит в ржавчине,

Церкви смешали с золой

И если мы хотим, чтобы было, куда вернуться,

Время вернуться домой.

Этот поезд в огне

И нам не на что больше жать.

Этот поезд в огне

И нам некуда больше бежать.

Эта земля была нашей,

Пока мы не увязли в борьбе,

Она умрёт, если будет ничьей,

Пора вернуть эту землю себе.

А кругом горят факелы,

Идёт сбор всех погибших частей

И люди, стрелявшие в наших отцов

Строят планы на наших детей.

Нас рожали под звуки маршей,

Нас пугали тюрьмой,

Но хватит ползать на брюхе

Мы уже возвратились домой.

Этот поезд в огне

И нам не на что больше жать.

Этот поезд в огне

И нам некуда больше бежать.

Эта земля была нашей,

Пока мы не увязли в борьбе,

Она умрёт, если будет ничьей,

Пора вернуть эту землю себе.

Полковник Васін приїхав на фронт

Зі своєю молодою дружиною.

Полковник Васін скликав свій полк

І сказав їм: Ходімо додому.

Ми ведемо війну вже двадцять років,

Нас вчили, що життя – це бій.

Але за новими даними розвідки

Ми воювали самі із собою.

Я бачив генералів

Вони п'ють і їдять нашу смерть,

Їхні діти божеволіють

Від того, що їм нічого більше хотіти,

А земля лежить у іржі,

Церкви змішали із золою

І якщо ми хочемо, щоб було, куди повернутися,

Час повернутись додому.

Цей поїзд у вогні

І нам нема на що більше тиснути.

Цей поїзд у вогні

І нам нікуди більше тікати.

Ця земля була нашою,

Поки ми не загрузли в боротьбі,

Вона помре, якщо буде нічиєю,

Настав час повернути цю землю собі.

А навколо горять смолоскипи,

Йде збирання всіх загиблих частин

І люди, які стріляли в наших батьків

Будують плани на наших дітей.

Нас народжували під звуки маршів,

Нас лякали в'язницею,

Але вистачить повзати на череві

Ми вже повернулися додому.

Цей поїзд у вогні

І нам нема на що більше тиснути.

Цей поїзд у вогні

І нам нікуди більше тікати.

Ця земля була нашою,

Поки ми не загрузли в боротьбі,

Вона помре, якщо буде нічиєю,

Настав час повернути цю землю собі.