Осень - Роман Харланов

Когда сентябрь заплачет уходя

И тучи за окном слетятся в стаи

Октябрь — эхо летнего тепла

Нам на прощание с тобой подарит

И закружит нас в танце листопад

Под песню ветра в дождь звенящий

Под крики птиц, летящих без преград

За солнцем вслед за летом уходящим

И в ночь дождливую я слышу иногда

Как осень говорит, что-от просит

Спрошу: «Что хочешь?», а она

Лишь золото в окно мне ветром бросит

И стану я до будущей весны

Гадать о том, что осень говорила

И вспоминать те солнечные дни

Что в октябре природа подарила

Коли вересень заплаче йдучи

І хмари за вікном злетяться в зграї

Жовтень — луна літнього тепла

Нам на прощання з тобою подарує

І закрутить нас у танці листопад

Під пісню вітру в дощ брязкітний

Під крики птахів, що летять без перешкод

За сонцем слідом за літом, що йде.

І в ніч дощову я чу іноді

Як осінь каже, щось просить

Запитаю: «Що хочеш?», а вона

Лише золото у вікно мені вітром кине

І стану я до майбутньої весни

Ворожити про те, що осінь говорила

І згадувати ті сонячні дні

Що у жовтні природа подарувала