Noite de estrelas (Ao vivo) - Roberto Mendes, Maria Bethânia

Arde na terra a solidão da lua

Iluminando meu olhar perdido

Entre campinas, abismos e chapadas

Meus olhos queimam a última lembrança

Como fogueira em noite de estrelas

Me deito só

Com vista para o mundo

Calando fundo meus sonhos

Minhas queixas

Mas alço vôo em busca de teus passos

Piso descalço na terra do teu corpo

Suave passo, suave gosto

Cheiro de mato

Meu braço laço, te lanço em segredo

Vem ser meu canto, meu verso

Meu soneto

Vem ser poema no árido deserto

Serei oásis, silêncio, festejo

Serei sertão nas horas de aconchego

На землі горить самотність місяця

Освітлюючи мій втрачений погляд

Між луками, проваллями та плато

Мої очі горять останній спогад

Як багаття в ніч зірок

Я лежу сам

З поглядом на світ

Поглиблення моїх мрій

мої скарги

Але я літаю в пошуках твоїх кроків

Босоніж на землі твого тіла

Плавний крок, гладкий смак

дикий запах

Моя рука ласо, я кинув тебе таємно

Будь моєю піснею, моїм віршем

мій сонет

Стань віршем у безводній пустелі

Я буду оазисом, тишею, святом

Я буду sertão в години затишку