To Them These Streets Belong - Rise Against

so look in my eyes,

what will you leave behind once you’ve gone?

so precious

you got what you came

for now i think its time to move on

when will you see

but these ghosts come alive like water

and wine and walk through these streets

singing songs and carrying signs

to them these streets belong

my atonement lasts the best part of eternity

ran out of hands to count to sin that breeds inside of me

not this hate but the loneliness has left me here into this mess of love

my hands are soaking in the blood of angels

on boken wings they collapsed

will i see the break of day

dark clouds exploded and torrents of rain fell

all these lost halos wash away

head hung from shame we bear a weight that brings me to a crawl

these years of longing to tell of decades of unanswered calls

for a change, cuz everyday we slip and fall

kicked while were down, our fists clench into ball

my hands are soaking in the blood of angels

on broken wings they collapsed

will i see the break of day

dark clouds exploded and torrents of rain fell

all these lost halos wash away

so look in my eyes,

what will you leave behind once you’ve gone?

so precious

you got what you came for now i think its time to move on

when will you see

but these ghosts come alive like water

and wine and walk through these streets

singing songs and carrying signs

to them these streets belong

тож подивись мені в очі,

що ти залишиш після того, як підеш?

такий дорогоцінний

ти отримав те, що прийшов

поки що я думаю, що настав час рухатися далі

коли побачиш

але ці привиди оживають, як вода

і вино, і прогулятися цими вулицями

співати пісні та носити знаки

їм належать ці вулиці

моя спокута триває найкращу частину вічності

у мене не вистачало рук, щоб порахувати гріх, який породжує в мені

не ця ненависть, а самотність залишила мене тут, у цей безлад любові

мої руки просочуються кров’ю ангелів

на бокенових крилах вони впали

чи побачу я розрив дня

вибухнули темні хмари й посипалися потоки дощу

всі ці втрачені ореоли змиваються

голова повисла від сорому, ми несемо тяж, який доводить ме до повзання

ці роки бажання розповісти про десятиліття дзвінків без відповіді

для змін, бо щодня ми ковзнемося й падаємо

ногою, поки були опущені, наші кулаки стискаються в м'яч

мої руки просочуються кров’ю ангелів

на зламаних крилах вони впали

чи побачу я розрив дня

вибухнули темні хмари й посипалися потоки дощу

всі ці втрачені ореоли змиваються

тож подивись мені в очі,

що ти залишиш після того, як підеш?

такий дорогоцінний

ви отримали те, заради чого прийшли, я думаю, що настав час рухатися далі

коли побачиш

але ці привиди оживають, як вода

і вино, і прогулятися цими вулицями

співати пісні та носити знаки

їм належать ці вулиці