Long Forgotten Sons - Rise Against

Far from home on a road unknown

Where the vultures circle on winds that blow

From northern skies that haunt these waking moments

On shadows cast by the mountain range

On calloused soles we find our way

Through desperate eyes, we long for the horizon

While this sun is rising

We are the long forgotten sons

And daughters that don' belong to anyone

We are alone under this sun

We work to fix the work that you’ve undone

When cries for help go unanswered

And signal fires just burn and burn

We wonder if we’re waiting here for nothing

Our lips are sewn our ears are filled

With the constant drone of the unfulfilled

But we’ll never fall if we stand for something

We stand for something

We are the long forgotten sons

And daughters that don' belong to anyone

We are alone under this sun

We work to fix the work that you’ve undone

Don’t fall, I see lights in the distance

They’re not far away

Stand up because the sky is turning gray

There’s hope in these footsteps of persistence

So don’t go astray

These lights get closer everyday

We are the long forgotten sons

And daughters that don' belong to anyone

We are alone under this sun

We work to fix the work that you’ve undone

What you’ve undone

(what happens now, we don’t know, just hold on tight now here we go…)

Далеко від дому на невідомій дорозі

Там, де гриф кружляє на вітрах, що дмуть

З північного неба, яке переслідує ці моменти неспання

На тіні, що відкидає гірський хребет

На мозолистих підошвах ми знаходимо свій шлях

Крізь відчайдушні очі ми прагнемо горизонту

Поки це сонце сходить

Ми — давно забуті сини

І дочки, які нікому не належать

Ми одні під цим сонцем

Ми працюємо, щоб виправити роботу, яку ви скасували

Коли крики про допомогу залишаються без відповіді

А сигнальні вогні просто горять і горять

Нам цікаво, чи чекаємо тут нічого

Наші губи зашиті, вуха набиті

З постійним гудінням нереалізованого

Але ми ніколи не впадемо, якщо за щось відстоюємо

Ми за щось

Ми — давно забуті сини

І дочки, які нікому не належать

Ми одні під цим сонцем

Ми працюємо, щоб виправити роботу, яку ви скасували

Не падайте, я бачу вогні вдалині

Вони недалеко

Встаньте, бо небо стає сірим

У цих слідах наполегливості є надія

Тож не збивайтеся 

Ці вогні стають ближчими щодня

Ми — давно забуті сини

І дочки, які нікому не належать

Ми одні під цим сонцем

Ми працюємо, щоб виправити роботу, яку ви скасували

Те, що ви скасували

(що станеться зараз, ми не знаємо, просто тримайся мощно, ось ми ...)